Закон збереження маси речовини
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Закон збереження маси речовини вперше був сформульований російським вченим М. В. Ломоносовим у 1748 році і сформульований ним такими словами: «... всі зміни, що трапляються в натурі, такого суть стану, що скільки чого в одного тіла відніметься, стільки додається до іншого, так, якщо де трохи зменшиться матерії, то збільшиться в іншому місці...».
В 1789 році Антуан Лавуаз'є (Antoine Lavoisier) ясно й однозначно сформулював цей закон так: маса (вага) речовин, що вступають в реакцію, завжди дорівнює масі (вазі) речовин, які утворюються в результаті реакції.
З точки зору атомно-молекулярного вчення закон збереження маси речовин пояснюється тим, що під час хімічних реакцій загальна кількість атомів окремих елементів залишається незмінною, бо при хімічних перетвореннях речовин атоми не зникають безслідно і не утворюються з нічого, а тільки перегруповуються з молекул одних речовин у молекули інших речовин. Цей закон є основним для хімії і всього природознавства. Йому підлягають всі хімічні перетворення, що відбуваються в природі і техніці. На ньому основуються також усі розрахунки в хімії.
[ред.] Джерела
- Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968