Діоксини
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
| Температура плавлення |
|---|
| 320-325 °C |
| Токсичність |
| Пацюки, LD50 0.022 мг/кг (перорально) |
Діоксини - велика група хлорованих вуглеводнів.
Безбарвні кристали, нерозчинні у воді.
Хімічно дуже інертні.
Дуже стійки сполуки, з тривалим часом напіврозпаду.
Оскільки розчиняються жирами, то мають здатність до біоакумуляції, тобто до накопичення в організмі.
Діоксини, які можна назвати "екологічним брудом", є побічними продуктами, які утворюються при синтезі деяких гербіцидів, при виробництві целюлози, при електролізних процесах отримання нікелю і магнію, литті сталі та міді, переплавці лому заліза, при виробництві алюмінію, а також у процесах нафтопереробки, при спалюванні хлоровмісних сполук, спалюванні автомобільного мастила та бензину, сміття тощо. Забруднюють довколишнє середовище.
Усі діоксини є високотоксичними, а "лідер" цієї групи – 2,3,7,8-тетрахлордибензо-p-діоксин – за токсичністю переважає такі отрути, як синильна кислота, стрихнін, кураре, поступаючись лише ботулінічному, стовбнячному та дифтерійному токсинам.
Його гранично допустима концентрація - 10−12 грама (0,0000000000001 г!) на кілограм речовини або літр рідини.
Розрахункова смертельна доза діоксину для людини становить 70 мкг/кг маси тіла.
