Денітрифікація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Денітрифікація (дісиміляційна денітиріфікація) — клас мікобіологичних процесів відновлення нітратів до нітрітів і далі до газоподібних оксидів і молекулярного азоту. В результаті ціх процесів азот повертається до атмосфери і стає недоступним для більшості організмів.
Особливо виділяють асиміляційну денітиріфікацію, що приводить до синтезу азотвмісних клітинних компонентів і властива всім рослинам і мікроорганізмам, здатним рости на середовищах з нітратами.
Дисиміляційна дентіріфікация є процесом анаеробного (безкисневого) дихання, тобто використання нітратів і продуктів їх часткового відновлення замість кисню для окислення речовин (у різних мікроорганізмів як органічних, так і мінеральних) в ході метаболізму з виділенням енергії. Тому денітрифікація — процес анаеробний і пригнічується молекулярним киснем. Енергетична ефективність процесу при відновленні нітратів до молекулярного азоту складає близько 70 % від дихання аероба з використанням кисню.
Ферменти, що використовуються для денітрифікації, називаються нітратредуктазами.
Процес протікає постадійно:
Перший етап (перехід нітратів в нітрити) здатні здійснювати як прокаріоти, так і еукаріоти (водорості, гриби, дріжджі). Проводити процес до кінця мають можливість лише прокаріоти, причому всі вони факультативні анаероби, що за наявності кисню переключаються на аеробне дихання. Багато денітріфікаторів разом з тим мають здатність до фіксації азоту (наприклад, Azospirillum lipoferum). Денітрифіквція, локалізована в ґрунті, дає до 70-80 % виділення N2O (закис азоту, парниковий газ) в атмосферу.