Гіпокаштан звичайний
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
?
Гіркокаштан звичайний |
||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||
| Біологічна класифікація | ||||||
|
||||||
|
|
||||||
| Aesculus hippocastanum L. |
||||||
|
|
Гіркокашта́н звича́йний (лат. Aesculus hippotmstanum L.)
Зміст |
[ред.] Ботанічні характеристики
Дерево з гарною густою кроною до 30 м заввишки. Старе гілля брунатно-сіре, молоді товсті пагони — світло-бурі, голі. Бруньки до 2,5 см завдовжки, яйцевидні, темно-бурі, клейкі, покриті шкірястою лускою. Листки супротивні, черешкові, до 25 см у поперечнику, пальчастоскладні, складаються з 5-7 сидячих листочків клиновидно-оберненояйцевидних, зморшкуватих, знизу світліших, вздовж жилок пухнастих від рудих волосків. Квітки зібрані в гроно 20-30 см заввишки, чашечки квіток дзвоникуваті, пухнасті з 5 нерівними лопатями. Віночок п'ятипелюстковий, білий з жовтуватою, далі червонястою плямою в зіві. Плід — зелена тристулкова коробочка 6 см завдовжки з неколючими шпичаками і з однією насіниною 2-3 см в поперечнику, покритою блискучою шкіркою, з сірою плямою на основі. Цвіте в травні, плоди дозрівають у вересні — жовтні.
[ред.] Поширення
Росте по всій території України (походить з Ірану) — висаджують у парках, вздовж алей.
Збирають кору молодих гілок — навесні, квіти — в травні, шкірку насіння — восени.
[ред.] Фармакологічні властивості
Застосовують при маткових і гемороїдальних кровотечах, геморагічних діатезах, при варикозному розширенні вен, тромбофлебітах (стимулює антитромбічну активність сироватки крові й посилює наповнення кров'ю жильної системи), при атеросклерозі (змінює хімізм, крові і особливо обмін холестерину), для профілактики апоплексії (в корі містяться глікозиди ескулетин і фраксин, які, подібно до дикумарину, уповільнюють зсідання крові, і речовини, рівноцінні хініну), при захворюваннях жовчного міхура, хронічних захворюваннях кишок, при суглобному ревматизмі, артритах різної етіології, малярії, нічному занімінні рук та ніг.
[ред.] Лікарські форми і застосування
Свіжий, витиснутий з квіток сік вживають при геморої, розширенні вен, тромбофлебітах, атеросклерозі, разом з вітаміном В: всередину — 25-30 крапель на 1 ложку води двічі на день; законсервований спиртом у співвідношенні 1:2 п'ють по чарці (30-40 г) тричі на день при геморої, варикозному розширенні вен. Внаслідок тривалого вживання соку з квіток гіркокаштану зникають болі і гулі розширених вен, якщо хвороба не запущена. Водний настій кори вживають при тривалих проносах і малярії.
При гемороїдальних кровотечах беруть 1 столову ложку суміші квіток гіркокаштану, квіток арніки і квіток горобини звичайної у співвідношенні 2:1:2 на 1 склянку окропу, напарюють протягом 30 хвилин і п'ють по 1 склянці двічі на день. Ще роблять малі холодні клізмочки з відвару кори гіркокаштану в 1 склянці води. М. А. Носаль рекомендує при гемороїдальних кровотечах, безпосередньо після випорожнення, робити п'ятнадцятихвилинні холодні сидячі ванни, куди додають відвар кори гілок гіркокаштану (50 г на 1 л води). При маткових кровотечах (в період клімактерію, але не в зв'язку із злоякісними пухлинами) промивають піхву двічі на день відваром з шкірки стиглих насінин гіркокаштану (15 г на 0,25 л води — кип'ятять на малому вогні 10 хвилин).
Спиртовою настойкою шкірки стиглих насінин гіркокаштану (40 г шкірок на 1 л спирту) розтирають болісні місця при ревматизмі, артритах. Екстракт кори на олії захищає шкіру від смаги.
