Грицики звичайні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Грицики звичайні

Біологічна класифікація

Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Дводольні (Magnoliopsida)
Ряд:	Brassicales
Родина:	Хрестоцвіті (Cruciferae)
Рід:	Грицики (Capsella)
Вид:	Грицики звичайні

Грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris L.) Medic. Місцеві назва - дика гречка, горобинець, горобине око тощо. З родини хрестоцвітих - Cruciferae (Brassicaceae). Багаторічна трав'яниста рослина (10-15 см заввишки). Стебло пряме, просте або розгалужене. Прикореневі листки зібрані в розетці, перистороздільні, з трикутними, гострими, зубчастими частками, черешкові. Стеблові листки дрібніші, цілісні, ланцетні, сидячі, при основі стрілоподібні, стеблообгортні. Квітки дрібні, правильні, зібрані у верхівкову китицю. Чашолистків і пелюсток по чотири, чашолистки яйцеподібні, пелюстки (2-3 мм завдовжки) білі, майже вдвоє більша від чашолистків. Тичинок шість, з них дві коротші за інші. Маточка одна, з верхньою зав'яззю, одним стовпчиком і головчастою приймочкою. Плід - стиснутий з боків трикутно-оберненосерцеподібний стручечок (5-8 мм завширшки).

Росте як бур'ян на лісокультурних площах, лісових розсадниках, поблизу доріг, жител. Тіньовитривала рослина. Цвіте у квітні - червні.

Трапляються грицики по всій Україні. Заготовляють їх в усіх областях України.

[ред.] Практичне використання

Лікарська, вітамінозна, харчова, медоносна, кормова рослина.

У науковій медицині використовують надземну частину - Herba bursae pastoris, яку рекомендують проти різноманітних внутрішніх кровотеч (легеневих, ниркових, носових, шлунково-кишкових і особливо маткових), а також при надмірних менструаціях. Препарати грициків посилюють перистальтику кишечника, рекомендуються при простудах, хворобах печінки і нирок, сечового міхура, при порушенні обміну речовин, ревматизмі, малярії.

Грицики звичайні

У народній медицині грицики використовують як кровоспинний засіб, при блювотах у вагітних жінок, при гіпертонічній хворобі, катарі і виразках шлунка, при запаленнях і піску в сечовому міхурі, при туберкульозі, простуді, геморої, жовчних каменях, нетриманні сечі, жіночих хворобах, дизентерії, венеричних хворобах. Сік з свіжої рослина п'ють при ревматизмі і проносах. Зовнішньо вживають для промивання ран, для компресів або розтирання при пораненнях чи контузії.

У гомеопатії використовують есенцію з свіжої рослина. У ветеринарній практиці грицики застосовують при кривавих проносах і сечі у великої рогатої худоби, при маткових кровотечах і послабленні тонусу матки. У траві грициків містяться алкалоїд бурсин, ефірні олії, сірковмісні й дубильні речовини, сапоніни, холін, яблучна, винна і лимонна кислоти, фітонциди, багато калію, залізо, мідь, хром, манган та інші мікроелементи. Листки містять вітамін С (90-170 мг%), провітамін А (10-12 мг%), вітаміни К, В2, D. Молоді рослина ніжні й смачні, придатні для приготування салатів, як приправа до м'ясних страв, їх добавляють у борщі, супи; з протертих листків готують пюре. Насіння грициків містить олію (27,9 - 30 %), тому його використовують як замінник гірчиці. Рослина задовільно поїдається худобою, медонос.

[ред.] Збирання, переробка та зберігання

Збирають надземну частину під час цвітіння, зрізуючи ножами, серпами, а при суцільних заростях скошують косами. Сушать на відкритому повітрі, на горищах під залізним дахом або під наметами з доброю вентиляцією, розстилаючи тонким шаром. Суху речовину пресують у тюки вагою по 100 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання - три роки.