Гравілат міський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гравілат міський

Біологічна класифікація

Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Дводольні (Magnoliopsida)
Ряд:	Rosales
Родина:	Розові (Rosaceae)
Рід:	Geum
Вид:	Гравілат міський

Гравілат міський (Geum urbanum L.) Багаторічна трав'яниста рослина родини розових (Rosaceae) 40-60 см заввишки з прямостоячими, м'яковолосистими стеблами. Прикореневі листки ліроподібно-перистороздільні, з великою ниркоподібною верхівковою часткою і меншими округлояйцеподібними бічними частками. Стеблові листки чергові, трироздільні, як і прикореневі, притиснуто-волосисті, прилистки великі. Листочки по краю надрізано-зубчасті, з великим верхнім сегментом. Квітки прямостоячі, дрібні (6-10 мм у діаметрі), правильні, розміщені на верхівках стебел, з подвійною вільнопелюстковою оцвітиною. Листочків підчаші й чашолистків по п'ять. Пелюсток п'ять. Вони жовті, оберненояйцеподібні. Тичинок і маточок багато, стовпчики верхівкові, зчленовані у верхній частині. Зав'язі верхні. Плід - збірний, складається з численних горішкоподібних сім'янок, з довгим на верхівці загнутим носиком.

Гравілат міський росте в листяних, рідше мішаних лісах, інколи серед чагарників, по засмічених місцях, уздовж доріг. Тіньовитривала рослина. Цвіте у травні - червні.

Гравілат міський поширений майже по всій Україні. Райони заготівель - Полісся, Лісостеп, північна частина Степу. Запаси сировини значні.

[ред.] Практичне використання

Лікарська, харчова, танідоносна, фарбувальна рослина.

У народній медицині використовують кореневища і корені гравілату. Вони мають протизапальну й антисептичну дію. Рекомендуються при хворобах шлунково-кишкового тракту, при дизентерії, катарах, блюванні, коліках, при розладі печінки і жовчного міхура, геморої, тривалих кровотечах, туберкульозі, золотусі, рахіті, при гострих бронхітах. Корені використовують при кровотечах ясен і як заспокійливий засіб. Вони містять ефірні олії з ароматом гвоздики, крохмаль, смоли, глюкозид геїн, флавони. Стебла з листками вживають інколи при кровотечах, туберкульозі, кривавому проносі.

У ветеринарній практиці корені дають коровам при кривавій сечі. листки гравілату міського містять вітамін С (до 123,6 мг %) і разом з листками гравілату річкового придатні для приготування салатів, зелених борщів, супів і супових пюре (подрібнені листки надають супам пряного присмаку). Корені гравілату кладуть у пиво для надання йому приємного смаку й аромату та для запобігання окисленню. Настій сухих коренів разом з шкіркою апельсина надає білому вину присмаку вермуту. На пасовищах гравілати поїдаються дрібною і великою рогатою худобою, свиньми і кіньми.

Корені гравілату містять таніди (до 40%) і можуть бути дубильною сировиною. З них добувають чорну і коричневу фарби.