Василь Лупул
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Васи́ль Лу́пул (Лупу; 1593 — 1661) - господар Молдавії (1634-1654).
Народився у Константинополі, за походженням грек чи албанець. В 30-х рр. 17 ст. оселився в Молдавії. Займаючись торгівлею розбагатів і став великим землевласником. В 1634 Лупул зумів посісти молдавський престол. За правління Лупула в 1640 у Молдавському князівстві при сприянні Київського митрополита П. Могили було відкрито Слов'яно-греко-латинську академію, видано в 1646 "Правила" ("Уложення") - перше зведення законів, що діяли до серед. 18 ст. Лупул тривалий час при підтримці Польщі і Туреччини вів запеклу боротьбу з волоським господарем М. Басарабом за Волощину. Після Молдавських походів 1650, 1652 і 1653 українського війська Лупул став союзником Б. Хмельницького. В серпні 1652 видав свою дочку Розанду заміж за сина Б. Хмельницького - Тимоша. В квітні-вересні 1653 Лупул при допомозі українських військ на чолі з Т. Хмельницьким вів боротьбу проти претендента на господарський стіл С. Георгіцу, якого підтримували волоський господар М. Басараб, трансільванський князь Юрій II Ракоціп польський уряд. У вересні 1653, після загибелі Т. Хмельницького і відступу козацьких загонів з Сучави, Лупул був остаточно позбавлений престолу і змушений виїхати до Чигирина. Проте через деякий час за участь у таємних переговорах з польськими емісарами Лупула позбавили права жити в Україні. Переїхав до Криму. На вимогу султана Лупула видали Туреччині. Після тривалого ув'язнення помер у Стамбульській фортеці.
