Базис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Див. також Базис (математика)

Базис (рос. базис, англ. base, base line; нім. Basis)– в геодезії, фізичній географії - лінія, довжина якої вимірюється на місцевості з великою точністю. Використовується при тріангуляції для визначення вихідної сторони трикутника. Розрізняють: базис геодезичний, базис денудації, базис дренажа, базис ерозії.

[ред.] Класифікація

Базис геодезичний (рос. базис геодезический, англ. base geodesic, нім. Geodäsiebasis) – лінія, довжина якої отримана з безпосередніх вимірів і служить для визначення довжини сторони геодезичної мережі. Базис геодезичної мережі 1-го класу, наприклад, має довжину не менше 6 км і вимірюється з відносною похибкою не більше 1:1500000. Зі сторонами геодезичної мережі базис геодезичний пов'язаний за допомогою базисної мережі. У сучасній практиці замість виміру базису геодезичного і побудови базисної мережі звичайно застосовують безпосереднє вимірювання довжини сторони мережі, яка називається базисною стороною.

Базис денудації (рос. базис денудации, англ. base level of denudation, denudation base, нім. Denudationsbasis) – рівень поверхні суші, нижче за який не відбувається денудація і припиняється рух схилових відкладів. Базис дендації може співпадати з підніжжям схилу або вершиною притуленого до нього шлейфа схилових відкладів (осип, делювій і т.п.), нижче яких денудація змінюється акумуляцією. На рівні базиса денудації при його стабільному положенні протягом тривалих відрізків геологічного часу формуються поверхні вирівнювання, педиплени.

Базис дренажа (рос. базис дренажа, англ. base level of drainage, drainagebase, нім. Drainagebasis)– місце розвантаження підземного потоку води. Може бути природнім (море, річка) або штучним (гірнича виробка, водознижувальна установка тощо). Розрізняють головний базис дренажа, де відбувається розвантаження основного потоку води.

Базис ерозії (рос. базис эрозии, англ. base level of erosion, нім. Erosionsbasis) – поверхня поздовжнього профілю водного потоку, на рівні якої потік (ріка, струмок) втрачає свою енергію і нижче якої не може поглибити (еродувати) своє ложе. Загальний (головний) рівень базису ерозії - рівень Світового океану, точніше рівень дна водотоків, які впадають в океан в їх гирлі. Для рік, що сліпо контактують з внутрішньоконтинентальними западинами, ту ж роль відіграє рівень розташованого у западині безстічного озера або дна самої западини, якщо вона суха. Вище за течією водного потоку можуть розташовуватися місцеві базиси ерозії, що лімітують глибину ерозії на окремих ділянках його поздовжнього профілю; ними можуть слугувати рівень проточних озер або вихід на поверхню твердих, важко розмивних гірських порід. Зміни висоти базису ерозії викликають посилення або ослаблення ерозії і є одною з причин зміни фаз врізання рік, поглиблення їх долин і наповнення цих долин річковими відкладами.