Арсеній Мацієвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Арсеній Мацієвич (1697 - 17??) - волинський святий, православний священномученик, богослов, проповідник. Життя і смерть священномученика Арсенія (Мацієвича) – добра ілюстрація того, якою була Православна церква за царизму.

Майбутній святець народився 1697 року у Володимирі, а навчаючись у Київській академії, прийняв монашество, був сильним богословом і блискучим проповідником. 1741 року його було призначено на кафедру митрополита Тобольського і всього Сибіру, згодом переведено до Ростова. На той час Катерина II розпорядилася забрати монастирські землі в казенну власність. Митрополит Арсеній оголосив у храмі анафему тим, хто «кривдить і ображає святі церкви Божі й монастирі».

За таке «оскорбление ея величества» владику позбавили сану й чернецтва, засудили до смерті після катувань, але вирок було замінено на ще тяжчий – довічне ув’язнення в кам’яному мішку Ревельської в’язниці. А щоб муки непокірного митрополита були дошкульніші, цариця розпорядилася повісити на стіні камери його парадний портрет при всіх митрополичих регаліях. Так 70-літній старець закінчив життя – від холоду й голоду.

За матеріалами Андрія Гнатюка та Віктора Гребенюка