Адакс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Адакс

Addax nasomaculatus

Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина:	Порожнисторогі (Bovidae)
Підродина:	Шаблерогі антилопи (Hippotraginae)
Рід:	Адакс (Addax)
Вид:	Адакс (Addax nasomaculatus)

Адакс (антилопа адакс,антилопа мендес)- африканська антилопа родини порожнисторогих Bovidae, входить до підродини шаблерогих антилоп Hippotraginae Brooke, 1876 єдиний вид Addax nasomaculatus Blainville, 1816 у однойменному роді Addax Rafinesque, 1815.

[ред.] Зовнішній вигляд

Адакси мають піщане, майже біле забарвлення влітку, темніючи до сірувато коричневого взимку. Шерсть коротка та гладка. Білі плями розміщені на вухах, череві, кінцівках та біла Х-подібна смужка що перетинає переносицю, жмуток чорно-бурого волосся на лобі. На горлі довге волосся. Голова та передня частина тіла темніші. Роги тонкі, спірально закручені в 1,5-3 оберти, є як у самців так і у самок і досягають 109 см довжини у самців та 80 см у самиць та спрямовані назад. Широкі копита мають пласку підошву, яка може ще більше розширюватися, що допомагає тваринам пересуватися по пустелі та не провалюватись у пісках. Довжина тіла 150-170 см, висота плеча 95-115 см, довжина хвоста 25-35 см; самці трохи більші від самиць. Маса тіла 60-125 кг.

[ред.] Ареал

Раніше траплявся в пустелях та напівпустелях від Західної Сахари та Мавританії до Єгипту та Судану. Сучасний ареал зменшився до декількох пустельних районів: в північносхідному Нігері, північ та центр Чад, північнозахідне Малі, східна Мавританія, південна Лівія, північнозахідний Судан. Адакси зустрічаються в піщаних та кам'янистих пустелях; не обмежуються територіями і мандрують у пошуках їжі по всій зоні поширення, рухаючись за дощами.

[ред.] Розмноження

Парування відбувається протягом усього року з ростом народжуваності взимку та ранньою весною. Період вагітності триває 257-264 днів, після якого переважно народжується одне маля, яке через годину вже може ходити та бігати. Як і у інших антилоп молоддю піклуються тільки самиці. Молоді адакси відлучаються від матері у віці 1 року. Самці досягають статевого дозрівання у віці 24 місяців, самиці - на друге або третє літо. В неволі тварини можуть жити до 25 років.

[ред.] Поведінка

Тварини найбільш активні від вечірніх сутінків до світанку, найпрохолодніший час у Сахарі. Адакси рухаються по пустелях в стаді з 5-20 тварин, яке веде за собою дорослий самець. Щоб уникнути сильних вітрів та сліпучого сонця тварини риють передніми ногами в піску заглиблення, в яких вони відпочивають, часто в тіні кущів або великих камнів. Тварини пристосовані до жаркого клімату завдяки здатності підвищувати температуру свого тіла більше ніж інші ссавці, що мінімізує втрати води при потінні тварин для охолодження. Самці встановлюють свою власну територію намагаючись утримати готових до парування самиць в межах цієї території, де один самець спаровується з декількома самицями. У тварин існує соціальна ієрархія, в якій старші тварини стоять на вищому щаблі. Адакси не можуть досягнути дуже великої швидкості бігу і тому часто стають здобиччю більш швидких хижаків.

[ред.] Харчування

Тварини харчуються в пустелі травами та низькорослими чагарниками. Вони долають великі відстані по Сахарі в пошуках рідкої рослинності. Адакси найбільш пристосовані до життя в пустелі серед всіх антилоп. Вони обходяться без питної води більшу частину свого життя, а необхідний для виживання запас води отримують від рослин, якими харчуються.

[ред.] Збереження

Адакси - важкі та повільні тварини, що робить їх легкою здобиччю для людей з сучасною зброєю. Полювання зменшило та знищило популяції цих тварин на багатьох територіях їхнього природнього поширення. М'ясо та шкіра високо цінується місцевими мешканцями, які використовують шкіру для виробництва взуття. Туристи на сучасних позашляховиках переслідують тварин поки ті не помирають від виснаження та втоми. Спустелювання саванних земель та збільшення чисельності людей, затяжні війни та посухи в регіонах сприяють зменшенню популяції адаксів. На даний час адакси одні з найменш чисельних ссавців у світі - менш ніж 250 диких тварин. Тварини, що залишилися заселяють тільки невелику частину свого ареалу. На жаль, гідний захист тварин на територіях їх поширення неможливий через велику віддаленість та неприступність пустельних районів де вони ще живуть. Впровадження народжених в неволі особин до безпечних заповідників у їхньому природному середовищі є єдиною надією на виживання виду в дикій природі. В неволі налічується понад 1000 особин проте у плані вдтворення природньої популяції задіяні тільки понад 200. Тварини занесені до Червоного списку МСОП та внесені до списку СІТЕС (додаток 1). Потребують глибшого вивчення поведінки та способу життя на волі для кращої організації збереження, так як більшість даних про них зібрано від тварин що живуть у неволі

[ред.] Походження назви

Наукова назва походить від латинського Addax - дика тварина з закрученими рогами (слово запозичене з місцевої назви тварини), Nasus від латинського ніс, macula латинське пляма: nasomaculatus - "заплямований ніс", бо білі плями контрастують на фоні темнішої голови.