Інформаційне законодавство
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інформаці́йне законода́вство(Information Legislation) - Сукупність законів та нормативно-правових актів держави в галузі інформації, які регулюють інформаційні відносини, які виникають або можуть виникнути між суб'єктами інформаційних відносин.
[ред.] Інформаційне законодавство України
Базовим законом в сфері інформації є Закон України "Про інформацію" .
[ред.] Законом встановлюється
Встановлення загальних правових засад одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Поширення дії Закону на інформаційні відносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства і держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.
Основні принципи інформаційних відносин:
- гарантованість права на інформацію;
- відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;
- об'єктивність, вірогідність інформації;
- повнота і точність інформації;
- законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Один з головних напрямків і способів державної інформаційної політики є забезпечення доступу громадян до інформації.
Право на інформацію Для всіх громадян України, юридичних особ і державних органів, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Гарантії права на інформацію:
- обов'язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення;
- створенням у державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до інформації;
- вільним доступом суб'єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів;
- обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством;
- створенням механізму здійснення права на інформацію;
- здійсненням державного контролю за додержанням законодавства про інформацію;
- встановленням відповідальності за порушення законодавства про
інформацію.
Режим доступу до інформації Режим доступу до інформації - це передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації.
Класифікацію відповідно до режему доступу до інформації За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Контроль за режимом доступу до інформації Завдання контролю за режимом доступу до інформації полягає у забезпеченні додержання вимог законодавства про інформацію всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, недопущенні необгрунтованого віднесення відомостей до категорії інформації з обмеженим доступом.
Доступ до відкритої інформації Обмеження права на одержання відкритої інформації забороняється законом.
Визначення інформації з обмеженим доступом Інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну.
Визначення конфіденційної інформації Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Статус державної конфіденційної інформації Стосовно інформації, що є власністю держави і знаходиться в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, з метою її збереження може бути відповідно до закону встановлено обмежений доступ - надано статус конфіденційної.
Порядок обліку, зберігання і використання державної конфіденційної інформації. Порядок обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, що містять державну конфіденційну інформацію, визначається Кабінетом Міністрів України.
Обмеження до віднесення до держаної конфіденційної інформації Не можуть бути віднесені відомості:
- про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
- про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
- про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
- стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
- про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
- інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути обмеженим.
Інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації Під інформаційним запитом щодо доступу до офіційних документів розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі. Громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документа, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.
Термін розгляду запиту щодо доступу до офіційних документів Термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.
Відмову та відстрочку задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів Відмова в задоволенні запиту доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Відстрочка задоволення запиту допускається в разі, якщо запитуваний документ не може бути надано для ознайомлення у місячний термін. Повідомлення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Документи та інформацію, що не підлягають наданню для ознайомлення за запитами Не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі:
- інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею;
- конфіденційну інформацію;
- інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об'єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров'ю будь-якої особи;
- інформацію, що стосується особистого життя громадян;
- документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю;
- інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами. Установа, до якої звернуто запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, яка не підлягає розголошенню на підставі нормативного акта іншої державної установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права вирішувати питання щодо її розсекречення;
- інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових відомств.
Міжнародно-правові акти в сфері інформації
- Рекомендації Ради Європи «Про проблеми кримінально-процесуального права, пов’язані з інформаційними технологіями» № R(95)13 від 11 вересня 1995 року
Правова інформатика. — К., 2006. — № 3 (11)/2006
- Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року
Офіційний журнал L 281, 23/11/1995
- Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі»
Офіційний журнал L 024, 30/01/1998
- Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22.07.2000 року
Дипломатичний вісник, 2000. — № 8
- Декларація принципів «Побудова інформаційного суспільства — глобальне завдання в новому тисячолітті» від 12.12.2003 року
- План дій «Україна - Європейський Союз», Європейська політика сусідства, схвалений Кабінетом Міністрів України 12.02.2005 року
- Резолюція 60/45, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй, «Досягнення у галузі інформатизації та телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки» від 08.12.2005 року
Примітка: Дана стаття є тимчасовою. Уже підготовлені проекти законів "Про інформацію" у новій редакції.
