Слимаки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
?
Слимаки |
||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Червоний слимак (Arion rufus)
|
||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||
|
||||||||
|
|
Слимаки (також слизні або слизняки) – молюски класу Черевоногих (Gastropoda) без мушель, або з дуже маленькими внутрішніми мушлями, на відміну від равликів, які мають велику спіралевидну мушлю. Втрата або скорочення мушлі - набута ознака, і подібна структура тіла еволюційно розвинулася декілька разів незалежно, створюючи поліфілетичну групу організмів. Хоча внутрішні органи слимаків скручуються на 180 градусів протягом розвитку, їх тіла не подають ознак цього, маючи витягнену черво-подібну форму. Слимаки представлені як морськими, так і наземними видами. Головна група морських слимаків – ряд Nudibranchia. Подальша інформація стосується переважно сухопутних слимаків. М'які, слизисті тіла слимаків завжди знаходяться під загрозою висихання, тому екологія сухопутних слимаків обмежена вологим навколишнім середовищем.
Зміст |
[ред.] Класифікація
Слимаки - не таксон у стандартному розумінні, це парафілетична (збірна) група, яка об’єднує представників кількох таксонів стандартної класифікації. Їх набір залежить від джерела, але звичайно це всі черевоногі молюски без видимих раковин. Більшість морських слимаків належать до ряду Nudibranchia (надряду Opisthobranchia), численнішого ряду класу Gastropoda. Але багато організмів інших рядів надряду Opisthobranchia також можуть вважатися морськими слимаками. Більшість сухопутних слимаків належать до ряду Stylommatophora (надряду Pulmonata). Див. класифікацію класу Gastropoda, який містить всі види слимаків (але також равликів і інших молюсків). У цій класифікації таксони, які містять слимаків, виделені жирним, але майже всі вони містять також їх родичів, які не є слимаками:
- Клас: Черевоногі або Gastropoda
- Підклас: Eogastropoda ("справжні блюдця")
- Підклас: Orthogastropoda
- Надряд: Heterostropha (морські гастроподи)
- Надряд: Opisthobranchia (морські м’якуни-гастроподи та слимаки)
- Ряд: Acochlidea
- Ряд: Anaspidea
- Ряд: Cephalaspidea
- Ряд: Gymnosomata
- Ряд: Notaspidea
- Ряд: Nudibranchia (найбільша група морських слимаків)
- Ряд: Sacoglossa
- Ряд: Thecosomata
- Надряд: Pulmonata (сухопутні та прісноводні равлики та слимаки)
- Ряд: Archaeopulmonata (морські та прісноводні равликоподібні молюски)
- Ряд: Basommatophora (морські та прісноводні равликоподібні молюски)
- Ряд: Stylommatophora (сухопутні равлики та слимаки)
- Ряд: Systellommatophora (морські та сухопутні слимаки)
Серед різних різновидів сухопутних слимаків широко поширені сірий польовий слимак (Deroceras reticulatus), городній слимак (Arion hortensis), леопардовий слимак (Limax maximus) і банановий слимак (Ariolimax columbianus).
[ред.] Анатомія та фізіологія
[ред.] Морфологія
Слизняки зішкрібають їжу використовуючи радулу, грубий язико-подібний орган з багатьма крихітними зубцями.
Подібно до равликів, слимаки мають дві пари “антен” або щупалець на голові. Обидві пари можуть скорочуватися і здатні до регенерації. На поверхні слимака, ззаду голови – сідлоподібна мантія, під якою знаходяться статеві органи і задній прохід. Мантія також має отвір для дихання (пневмостома). Слизняк пересувається завдяки ритмічному скороченню м'язів ноги.
Тіло слимака дуже подібне до тіла равлика, найочевидніша різниця в відсутності мушлі. Проте це не зовсім вірно, слимаки можуть мати своєрідну муглю. Іноді вона має форму пластинки, розташованої під мантією (родина Limacidae), у інших випадках слимаки мають крейдяні гранули (родина Arionidae). Напів-слимаки - проміжна ланка між равликами і слимаками. Вони мають мушлі, але занадто малі, щоб помістити всередині все тіло.
[ред.] Органи чуття
Подібно до равликів, більшість сенсорних рецепторів слимаків зконцентровані навколо голови. Нервові вузли, або ганглії, обробляють інформацію, зібрану двома парами щупалець. Нижня, коротша, пара - це сенсорні щупальця, які використовується як орган нюху, дотику і, можливо, смаку. Верхня, довша, пара – це щупальця зору (або оптичні щупальця), чутливі до світла і запаху. Хоча слимаки не можуть розрізняти кольори, вони можуть легко відрізнити світло від темноти.
Слимаки мають 100 - 5000 фоточутливих клітин, кожна оточена багатьма пігментними клітинами. На поверхні фоточутливих клітин знаходиться велика кількість мікроворсинок. Вважається, що це – світлочутливі області цих клітин. Долі рота можуть діяти як орган дотику, відрізняючи різні поверхні. Коли слимак втрачає одне з щупалець, воно відростає. Наприклад, у представників виду Arion ater це займає 1-2 місяці.
Від голови нерви тягнуться уздовж всього тіла як до ноги, щоб керувати пересуванням, так і до травної системи.
[ред.] Слиз
Слимаки виробляють два види слизу: один - рідкий і водянистий, і другий - густий і липкий. Обидва гігроскопічні. Рідкий слиз розповсюджується від центру ноги до країв. Густий слиз розгортається спереду назад.
Слиз дуже важливий для слимаків, оскільки він допомагає їм рухатися, і містить волокна, які перешкоджають слизняку зіслизати вниз з вертикальних поверхонь. Слиз також забезпечує захист від хижаків і допомагає зберігати вологість. Деякі різновиди використовують слизисті шнури, щоб розпластатися на землі, або тимчасово підвішуватися протягом спаровування.
[ред.] Розмноження
Слимаки гермафродити – вони мають як жіночі, так і чоловічі статеві органи. Звичайно слимак слідуватиме за слизом іншого слимака, і може навіть поїдати цей слиз. Потім слизняки знаходять один одного і починають кружляти разом. При цьому вони випускають геніталії. Слимаки рухаються ближче і геніталії торкаються партнера. Сперма переноситься у формі сперматофор. Декілька днів пізніше слимак відкладає близько 30 ікринок в ямку в землі. Хоча деякі види зимують під землею в помірному кліматі, в інших видах дорослі слимаки гинуть восени.
Звичайна практика серед багатьох слимаків - апофалація, коли один або обидва слимаків відкушують частину пеніса. Пеніс цих видів скручений подібно до штопора і часто сплутується в геніталіях їх партнера в процесі обміну сперми. Апофалація дозволяє слимакам роз'єднуватися. Вважається, що пошкоджені геніталії відростають, подібно до "щупалець зору".
Різні різновиди слизняка можуть також запліднюватися через "метання" крихітних крапельок сперми, яку вони вистрілюють у напрямі геніталій їх партнера.
Геніталії слимаків – найдивовижніші у світі. Ariolimax dolichophallus, вид бананових слимаків (dolichophallus означає "довгий пеніс" латиною) мають найбільше співвідношення довжини пенісу до довжини тіла серед усіх тварин. Рекордний екземпляр мав довжину тіла 15 см, з довжиною пенісу 81 см, що більш ніж в 5 разів довше за тіло!
[ред.] Екологія
[ред.] Поведінка сухопутних слимаків
Більшість слимаків їдять листя, мікроскопічні грибки та продукти розпаду рослинного матеріалу, але деякі є хижаками і більшість також їдять падло, особливо свого ж виду. Жаби, змії, їжаки, і деякі птахи і жуки - природні вороги слимаків. Слимаки, коли на них нападають, можуть стискувати своє тіло, роблячи його твердішим і компактнішим, і тому важчим для втримання тваринами. Неприємний смак слизу - також стримуючий засіб.
[ред.] Контроль шкідників
Деякі слимаки - відомі городні паразити і є різні методи контролю їх кількості, як наприклад проти-слимакові таблетки, пивні пастки, сіль, фізичні бар'єри і біологічна боротьба з шкідниками.
Потрібно проявляти обережність, споживаючи слимаків у їжу. У певних випадках такі захворювання як менінгіт можуть передаватися через споживання сирих слимаків.
