Росетті Данте Габріель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Автопортрет, 1847

Діва Святого Граалю

Мрія дня

Росетті, Данте Габріель (12 травня 1828 — 10 квітня 1882) — англійський поет, художник, перекладач, один з засновників "Братства Прерафаелітів" (1848-1853).

Зміст

1 Родина Росетті
2 Хант і Росетті
3 Рання творчість
4 Подорож до Європи
5 Ліззі
6 Пізня творчість
7 Останні роки

[ред.] Родина Росетті

Народився Габріель Чарльз Данте Росетті 12 травня 1828 в великій родині, де всі займалися літературою.

Його батько, Габріель Росетті, емігрував з Італії до Великобританії, викладав італійську мову в Королівському коледжі в Лондоні, а в вільний час займався написанням коментарів до творів Данте. Старша сестра, Марія Франческа, написала книгу "Тінь Данте".

Данте Габріель був братом поетеси Кристини Росетті і критика Вільямя М. Росетті. Родина і друзі називали його Габріелем, проте в публікаціях Росетті на перше місце поміщав своє друге ім’я - Данте - через літературні асоціації.

У дуже ранньому віці він цікавиться літературою. Подібно до всіх його рідних братів, він прагнув бути поетом, але також і живописцем, проявивши великий інтерес до Середньовічного італійського живопису, повагу і захоплення яким проніс через усе життя.

[ред.] Хант і Росетті

До кінця своїх днів Данте Габріель Росетті залишався до певної міри дилетантом в області живопису. Освоїти техніку писання олією йому допоміг художник, член Братства Прерафаелітів, Хант.

Холмен Хант і Росетті познайомились на виставці картини Ханта The Eve of St. Agnes, яка була ілюстрацією поеми досі маловідомого англійського поета-романтика Джона Кітса. Росетті у своїх поемі "The Blessed Damozel" й сам наслідував Кітса, тому припускав, що їхні з Хантом мистецькі і літературні ідеали співпадають.

Разом Хант і Росетті розвинули ідею нового руху в англійському образотворчому мистецтві - прерафаелітизму,- і були (разом з Міллесом) засновниками „Братства Прерафаелітів” (1848-1853).

Крім того, Росетті спадає на думку видавати журнал "Росток", в якому прерафаеліти змогли б опублікувати свої погляди на мистецтво і літературу.

Росетті публікує переклади Данте та інших середньовічних італійських поетів, при цьому прагнучи в своїх творах використовувати стилістичні риси ранньоіталійської поезії.

[ред.] Рання творчість

Ранній період творчості характеризується точністю і визначеністю манери; перші його картини більше, ніж інші роботи прерафаелітів, нагадують живопис італійського кватроченто, яким молоді художники Братства так захоплювались. На картині "Дівоцтво Непорочної Марії" Богородиця зображена виснаженою, пригніченою дівчинкою-підлітком. Цю першу свою роботу, підписану "P.R.B." (Pre-Raphaelite Brotherhood: за маніфестом прерафаелітів, так мали бути підписані їхні картини, а зміст абревіатури повинен був залишатися в таємниці) Росетті показав на Вільній виставці в лондонській галереї Гайд Парк Конер і навіть отримав декілька позитивних відгуків.

Інша його картина - незавершена „Знайдена” - присвячена сучасній йому проблемі: Росетті збирався змалювати дівчину легкої поведінки, яку піднімає з дороги сільський скотопромисловець і впізнає в ній свою колишню кохану.

[ред.] Подорож до Європи

Восени 1849 року Росетті разом з Хантом поїхав до Франції, де відкриває для себе роботи Джорджоне, Леонардо да Вінчі, Тіціана, і до Бельгії, де знайомиться з творами Ван Дейка і Мемлінга.

Після повернення в Лондон Росетті знайомиться з Ліззі Сиддаль, котра спочатку стає його моделлю, а згодом - дружиною.

Незважаючи на підтримку і заступництво критика Джона Рескіна, негативні відгуки і критика картин змусили Росетті відмовитися від публічних виставок; художник звертається до акварельної техніки, тому що такі картини могли продаватися приватно.

Натхненням художника в 1850-ті роки стали сюжети „Нового життя” Данте і „Смерть короля Артура” Сіра Т. Малорі. Ці теми також цікавили і тогочасних друзів Росетті - В. Морріса та Е. Берн-Джонса.

[ред.] Ліззі

В травні 1861 дружина Данте Габріеля Ліззі народжує мертву дитину, а 10 лютого наступного року через передозування ліків помирає сама.

В 1864 Данте Габріель пише "Беату Беатрикс" - посмертний портрет коханої, чиє зображення він ідеалізує подібно до того, як Данте - свою Беатриче. Росетті також пише ряд полотен , на яких зображує замислені жіночої фігури, зазвичай в тяжкому, болісному спогляданні чи роздумі. Свої невидані поезії тих років він кладе в могилу дружини.

1864 року віт їде до Парижу, де на ретроспективній виставці робіт Делакруа знайомиться з Мане. Вже тоді Росетті має серйозні проблеми з зором.

[ред.] Пізня творчість

У цей період художник відходить від колишнього, за словами критика Рескіна - „нестерпного” реалізму Росетті-прерафаеліта, звертаючись в своїх і живописних, і поетичних творах до міфологічних тем і стилізації. Це не могло не вплинути вагомо на розвиток Європейського Символізму. В своїх роботах Росетті зображує жінок до одержимості стилізовано: його нову коханку Фанні Корнфорт змальовує чи не конспектом фізичного еротизму, в той час як Джейн Верден, жінка прерафаеліта Морріса, постає ефірною богинею.

[ред.] Останні роки

В червні 1872 року, після того, як ним знехтувала щиро кохана ним Джейн Верден, в стані суворої депресії, майстер спробує накласти на себе руки, але буде вчасно врятований. Але з того дня він важко хворіє, стан його ускладнює як наркотична залежність, так і жорстока критика його поезій, що він їх за порадою друзів, вийняв з могили Елізабет. Останні роки Росетті живе затворником. В грудні 1881 переносить інсульт.

Данте Габріель Росетті помер 9 квітня 1882 року в Брінчігтон-на-морі в Кенті.