Рогіз широколистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рогіз широколистий

Біологічна класифікація

Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	(Liliopsida)
Ряд:	Poales
Родина:	Рогозові (Typhaceae)
Рід:	Typha
Вид:	Рогіз широколистий (Typha latifolia L.)

Рогіз широколистий (Typha latifolia L.) Місцеві назви - рогіз, рогоза. 3 родини рогозових - Typhaceae. Багаторічна трав'яниста рослина (100-250 см заввишки) з потовщеним кореневищем, вкритим лускоподібними листками, що швидко обпадають. Стебло товсте, циліндричне, без вузлів. Листки (до 20 мм завширшки) піхвові, широколінійні, сіро-зелені, зібрані при основі стебла. Квітки дуже дрібні, одностатеві, зібрані в циліндричні колоси. Верхня частина колоса з тичинковими квітками, нижня - з маточковими. Маточкова частина суцвіття циліндрична (30 см завдовжки, 20-40 мм завширшки), трохи довша за тичинкову, чорна-бура або майже чорна, оксамитова від безлічі злиплих приймочок, безпосередньо прилягає до тичинкової. Оцвітина з численних, довгих, тонких щетинок. У тичинкових квітках, звичайно, три тичинки з більш-менш вільними нитками, у маточкових одна маточка з верхньою зав'яззю на ніжці і довгим стовпчиком з лопатчасто-ланцетною приймочкою. Плід - маленький горішок з щетинками при основі.

Росте по берегах водойм, у ровах, на лісових болотах, у вільшняках, заплавах. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні - липні. Поширений рогіз по всій Україні. Заготовляють його у районах поширення.

[ред.] Близький вид

Рогіз вузьколистий (T. angustifolia L.) Відрізняється від попереднього виду вузьколінійними зеленими листками (4-10 мм завширшки), вузькоциліндричною, бурою маточковою частиною суцвіття (10-35 см завдовжки), відмежованою від тичинкової частини голим проміжком осі (2-10 см завдовжки). Висота рослини 1-2,5 м, цвіте в червні - липні. Росте в тих же умовах місцезростання, що й рогіз широколистий.

[ред.] Практичне використання

Рогіз широколистий

Плетивна, волокниста, целюлозно-паперова, будівельна, харчова, кормова, лікарська і декоративна рослина.

Рогіз широко використовують на плетиво. Ручним способом з нього плетуть ажурні кошики і виготовляють кошики з щільної рогозової циновки, зітканої на вертикальному станку. 3 рогозу виготовляють також кулі і мати. Мати використовують у будівництві замість брезентів. 3 рогозу виготовляють красиві (з різними рисунками) циновки на підлогу, плетеними косичками з листя оздоблюють спинки і сидіння вербових плетених меблів.

Волокно, одержане з листків і стебел рогозу шляхом біологічного мочіння або хімічного варіння, придатне для виготовлення мотузків, мішковини, матів, доріжок, а відходи волокна - для виготовлення повсті, паперу, картону. Волоски, що розміщені біля плодів, довгі (10-15 мм), целюлозні, утворюють компактну масу, бо в суцвітті їх дуже багато. Рогозовий пух використовують на підкладку рятувальних жилетів і курток, а також для набивання поплавків, з яких складають плотики й пішохідні місточки. Рогозовий пух використовують і як теплоізоляційний матеріал у будівництві вагонів-льодовників і термосів для морозива.

Стебла використовують також як підв'язувальний матеріал у садівництві, виноградарстві, хмелярстві, декоративному садівництві тощо. У безлісих районах стебла йдуть на будівництво тинів, покриття дахів, господарських будівель, на паливо. Надземна частина рогозу широколистого містить 27,1 целюлози, а вузьколистого - 29,2 % і разом з волосками можуть іти на виготовлення низьких сортів паперу й картону, а волоски є гарною сировиною для виробництва штучного шовку. Кореневища й молоді пагони рогозу широколистого споживають маринованими, а кореневища, крім того, і печеними.

У народній медицині надземну частину рогозу широколистого використовують проти кривавого проносу і від наривів у ротовій порожнині, а волоски прикладають до наривів, що виникли внаслідок обмороження.

У гомеопатії використовують свіжі кореневища рогозу вузьколистого. Рогози мають певне значення як кормові рослини. Надземна частина рогозу широколистого містить значну кількість протеїну (10-17%) і небагато жиру (1-2%), але не поїдається ні зеленою, ні висушеною, бо у фазі вегетації перебуває у воді або на топких болотах і недоступна для тварин.

Збирання рогозу стає можливим восени, коли стебла грубіють і в них міститься мало протеїну. Зелена маса рогозу широколистого для силосування непридатна, бо містить повітроносну тканину. Сухі кореневища його містить 25-58 % крохмалю і до 10 % цукру, а рогозу вузьколистого - відповідно 15-46 і 7 % . Вони придатні для відгодівлі свиней і виробництва спирту.

Надземна частина рогозу вузьколистого худобою не поїдається через низьку поживність. Відомі випадки отруєння коней при поїданні рогозу широколистого у суміші з іншими кормами. Як декоративна рослина рогіз рекомендується для оформлення водних басейнів і вологих місць у парках і лісопарках. Жіночі суцвіття використовують для сухих букетів.

[ред.] Збирання, переробка та зберігання

Найкраще заготовляти рогіз для плетіння з 15 серпня по 1 жовтня, бо в цей час листки рогозу мають найбільшу міцність і гнучкість, але в багатьох місцевостях рогіз заготовляють при настанні морозів (по льоду) . Як підв'язувальний матеріал рогіз скошують у липні, пров'ялюють на сонці 2-3 доби, після чого нижню частину рослини (60 см завдовжки) відрізують і просушують протягом шести-семи днів. Висушений матеріал зберігається, а перед використанням його намочують і розділяють на стрічки.