Реінкарнація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Реінкарнація — Цикл народження та смерті.

Бiльшість знань, що прийшли до нас із прадавніх культур, протирічать сучасному погляду на світ, який намагається все звести, включаючи життя i свідомість, до матеріальних функцій. Такий сучасний погляд визначається як матеріалізм.

Хоча духовні вчення всіх культур Заходу та Сходу, рівно як i особистий досвід мільйонів людей, показує, що життя не обмежуєтьсяи тільки матерією, а також не є її продуктом.

Таке основне знання, яке одержується нами з Ведичних Писань. I головна в цьому контексті ідея заключаєтся в тому, що життя існувало до цього проявлення i зберігається також після нашої смерті. Ця концепція не відноситься до репродукування життя i індивідуальної свідомості, вона, скоріше, відноситься до розвитку тіла, яке отримує життя з втіленням в нього вищої енергії. Розуміння цього приводить нас до питання реінкарнації.

РеінкарнаЦія - гарна тема для початку обговорення Ведичного вчення про реальність, що знаходиться поза матерією. Матерiя та навколишній світ не в силах обмежити життя, розум та свідомість. Ми повинні притримуватися цього погляду, якщо хочемо зрозуміти Ведичне вчення.

Апологети матеріалізму мають проблеми з реальністю поза матерією, життям після смерті та реінкарнаціею, Оскільки вони навіть не можуть собі уявити можливість існування поза тілом. Тому сучасні дослідники цих питань показують відмінності з сучасним поглядом на це, стосовно до Ведичного вчення. Усвідомлюючи, що ми не є тілом, хоча й перебуваємо в ньому, ми зможемо зрозуміти i реінкарнацію.

[ред.] Передсмертний досвід

Люди, що прийшли до свідомості після клінічної смерті, розповідають, що зберігали i свою свідомість, поки тіло було без свідомості, i вони чітко описують те, що відбулося з ними в цей період. Вони відчували, що перебувають поза цим смертним (грубим) тілом в тонкій оболонці, що володіло можливостями, ніколи не проявлялися в їх грубому тілі, яке вони залишили. Вони могли бачити людей та предмети навколо себе, хоча самі залишалися невидимими. Люди іноді навіть проходили крізь них, а вони без труднощів проникали крізь стіни. Вони спостерігали паралельний світ, з мешканцями якого можна спілкуватися телепатично. Самi їх життя поставали перед ними в найдрібніших i забутих деталях. Найбільш авторитетні дослідники в цій області - це лікарі др. Раймонд Моудi и др. Сабом.

[ред.] АстральНі подорожі

Те, що більшиість людей переживало несподівано i драматично, может бути повторено у лабораторних умовах. Для прикладу, в різних школах тибетського буддизму монахи практикуют залишення грубого тіла як частини своєї медитаційної практики. Сьогодні інші також досліджують Ці подорожі подорожі, i декілька астральних подорожувачів вивченні наукою. Професор Хорнелл Харт (Дюкський університет) та професор Чарлес Тарт (КалiфорНійський університет) провели варті уваги експерименти. Вони виявили людей, що заявляли про свою здібність пересуватися у астралі у своєму тонкому тілі, поки їх грубе тіло перебувало в трансі. Коли вони приходили до себе, то описували у дрібніших подробицях місця, у яких вони не бували раніш i які було можливо перевірити.

[ред.] Дослідження у реінкарнації

Найбільш вражаючих результатів досягли ті вчені, які намагалися прослідити за наявністю попереднього життя людини. Для цієї цілі вони використовували як гіпноз, так i спонтанні поринання. У гіпнозі люди воверталися скрізь час до свойого попереднього життя, размовляли на незнайомій мові, приводячи численні деталі та події, раніше невіддомих, i т.п. У дослідах з різними добровольцями, що не знали результатів попередніх дослідів, вияснялося, що вони пам`ятають свої минулі життя в деталях. Німецьким першовідкривачем у терапії реінкарнації Сорвалд Деслефсеном i американським психологом Хелен Вомбахом була проведена важлива робота по збору та обробці результатів цих дослідів.

Iншi подібні результати були одержані від людей, які спонтанно пам`ятають своє попереднє життя. Докази ставали “вагоміші”, коли діти чотирьох-пяти років казали своїм батькам про своє минуле життя. Цi діти згадували імена, які у них були тоді, місця проживання, коли i як вони померли i вони також розповідали про своїх минулих дітей та родичів, що жили з ними тоді. Обробка цих даних була проведена професором Яном Стевенсоном (університет у Вiрджинії).

Нi релігійна, Ні матеріалістична догма “лише одне життя” не може пояснити цей феномен, хоча показує те, що ВедичНі Писання (як i інші джерела) говорили багато років тому: життя вічне, i всі живі істоти (душі, або атми, дживи на санскриті) є частинки Бога. Так як Господь вічний, то i Його частинки також вічні.

РеiкарнаЦія означає трансміграцію нематеріальної, безсмертної душі із одного тіла в Інше. ВедичНі Писання переконливо доводять, що реінкарнація душі не є вічним циклом нарождення та смерті. Вона може бути зупинена піднесенням нашої свідомості на духовну платформу поза матеріальних умов, які включають двоїстість нарождення та смерті.