Похільченко Микола Степанович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Похільченко Микола Степанович (*20 грудня 1936, село Тулин Житомирської області - †1992, м. Радивилів) — регіональний керівник, перший секретар Червоноармійського райкому КПУ у період застою (зараз Радивилівський район), за освітою агроном. В роки незалежності України одна з нових вулиць у східному мікрорайоні Радивилова на Рівненщині була названа на честь М.Похільченка.
[ред.] Внесок у розвиток району
- Активно сприяв газифікації в районі у 70-х рр. наприклад: у селах Митниця, Рідкове.
- Розвиток сільського господарства — введення нових технологій у 70 – 80-их рр. впровадження власні кормоцехів, молокопроводів на тваринницьких фермах, у рільництві – високоврожайні сорти зернових, картоплі, цукрових буряків.
- У часи його керування було збудовано щколи, клуби, дитсадки, житлові будинки, табір відпочинку школярів «Веселка» (лише за 3 місяці: з 1 квітня по 5 липня 1979 р. архітектор П.Надорожняком).
- Був ініціатором створення футбольної команди «Сокіл» і надавав їй фінансову підтримку.
[ред.] Кар'єра
- Трудову діяльність розпочав у 1955 році колгоспником. Служив в армії.
- У 1963 р. закінчив Житомирський сільгоспінститут, отримавши диплом агронома.
- Агроном у Березнівському райсільгоспуправлінні, обирався головою райкому профспілки працівників сільського господарства.
- З 1966 року М.Похільченко головний агроном райсільгоспуправління у Червоноармійському районі, у 1971 – 1974 рр. його начальник.
- Миколу Степановича обирають другим секретарем райкому КПУ, а в 1975 році – першим (був до 1988 р.).
- У 1988р. після критичної публікації у партійній пресі Миколу Степановича направляють у Рівне першим заступником голови облагрооб’єднання
- 1990р. голова облагропромради. Кілька місяців пропрацював начальником відділу в справах колгоспів ради колгоспів області.
[ред.] Опубліковані спогади про особу
Радивилівські журналісти Олена Кондратенко і Василь Семеренко зібрали спогади ряду керівників різного рівня (колишніх і нинішніх), яким випало йти непростою життєвою дорогою, що називається, пліч-о-пліч із Похільченком. А літератор і журналіст Володимир Ящук у своїй краєзнавчій книзі "Радивилів" присвятив йому статтю.
