Павлів Петро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Петро́ Васи́льович Па́влів (28 серпня 1931, Малі Дідушичі — 7 жовтня 1999) — д. т. н., професор, вчений-геодезист, Заслужений діяч науки і техніки України, Почесний геодезист.

П. В. Павлів народився 28 серпня 1931 року у с. Малі Дідушичі Стрийського району Львівської області. Після закінчення у 1948 р. середньої школи №2 у м. Стрию вступив на геодезичний факультет Львівського політехнічного інституту (ЛПІ, сьогодні Національний університет "Львівська політехніка").

У 1953 році закінчив навчання у ЛПІ і розпочав свою професійну трудову діяльність в Українському аерогеодезичному підприємстві Головного управління геодезії і картографії ([ГУГК]), хоча перші навички здобув під час проходження навчальних і виробничих практик. Виробнича діяльність П. В. Павліва пов'язана з виконанням високоточних астрономічних і геодезичних робіт з метою створення Державної геодезичної мережі у різних регіонах тодішнього СРСР (цілинні степи Казахстану, нафтогазоносні райони Тюменської області, південні та центральні області України).

У 1957 р. П. В. Павлів. успішно склав іспити в аспірантуру при кафедрі інженерної геодезії Київського інженерно-будівельного інституту, де навчався під керівництвом професора М. Г. Відуєва.

Свою науково-педагогічну діяльність П.В.Павлів розпочав у 1960 р. на посаді асистента кафедри геодезії Львівського політехнічного інституту, а з 1963 р. продовжив в Івано-Франківській філії ЛПІ на посаді старшого викладача. У вересні 1966 р. П. В. Павлів був обраний за конкурсом на посаду старшого викладача кафедри лісової таксації та геодезії Львівського лісотехнічного інституту, а у 1968 р. — на посаду доцента цієї ж кафедри.

П. В. Павлів захистив у 1966 році кандидатську дисертацію, у 1988 р. — докторську дисертацію "Проблеми точності високоточного нівелювання та методи їх вирішення". П. В. Павлів був автором понад 150 друкованих наукових праць, зокрема навчального посібника з геодезії для студентів лісогосподарського профілю. Його монографія "Проблеми високоточного нівелювання" у 1983 р. на Республіканському конкурсі наукових праць була удостоєна премії та диплому "За кращу наукову роботу". У співавторстві ним опубліковані монографія "Проблема вивчення сучасних рухів земної кори" (1977 р.) і "Геодезичний енциклопедичний словник" (2001 р., уже після його смерті). У 1990 р. П. В. Павліву присвоєно звання професора, у 1997 р. Указом Президента України йому присвоєно почесне звання "Заслуженого діяча науки і техніки України", а в 1999 р. — "Почесний геодезист". Під керівництвом П. В. Павліва працювали 10 аспірантів та здобувачів наукового ступеня кандидата технічних наук.

Професор П. В. Павлів був членом редакційної колегії Республіканського науково-технічного журналу "Геодезія, картографія та аерофотознімання", членом спеціалізованої Ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій зі спеціальності "Геодезія", членом правління Західного геодезичного товариства, дійсним членом Лісівничої академії наук. Така плідна наукова, педагогічна та громадська діяльність професора П. В. Павліва принесла йому заслужену повагу в УкрДЛТУ та в геодезичних колах України.

Похований Петро Васильович на кладовищі у с. Сокільники поблизу м. Львова.