Орляк звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Орляк звичайний

Біологічна класифікація

Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Папоротеподібні (Роlуроdіорhуtа)
Клас:	Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок:	Polypodiales
Родина:	Багатоніжкові (Polypodiaceae)
Рід:	Pteridium
Вид:	Орляк звичайний

Орляк звичайний (Pteridium aquilinum Kuhn) - багаторічна трав'яниста папороть родини багатоніжкових (Polypodiaceae) (60-155 см заввишки). Рослина з повзучим, досить тонким кореневищем і двома рядами листків, з яких щороку розвивається тільки один ряд. Листки розміщені поодиноко. Кореневище довге, дерев'янисте, розгалужене. Листки на зиму відмирають. Підземна частина черешка і кореневище чорного кольору. Листки ясно-зелені, жорсткі з довгими черешками і великою (50-150 см), шкірястою, в обрисі яйцеподібно-трикутною двічі-тричі перистою пластинкою. Частки першого порядку яйцеподібно-ланцетні, загострені, супротивиі, з вузьколанцетними черговими перистороздільними частками другого порядку. Частки другого порядку довгасті або ланцетні, ціагокраї, звичайно тупуваті. Черешки листків з дуже вузьким жолобом, пластинка листка ажурна. Купки спорангіїв (соруси) розміщені у вигляді суцільної вузької смуги вздовж краю листка і прикриті зверху його загорнутим краєм. Спори округло чотиригранні, бурувато-жовті, зернисто-горбочкуваті. Росте орляк звичайний у мішаних лісах, на узліссях, лісових галявинах, у чагарниках. Рослина тіньовитривала. Спороносить у липні. Поширений орляк і заготовляють його на Поліссі, в Лісостепу, по долинах рік у Степу, в Карпатах. Запаси сировини значні.

[ред.] Практичне використання

Лікарська, інсектицидна, отруйна, харчова, кормова й декоративна рослина. У народній медицині використовують кореневище орляка для вигнання солітерів і як проносне. Він входить до складу мазі від наривів і екземних виразок. Коренсвище містить синильну й орляково-дубильну кислоти, алкалоїди, ефірну олію тощо. Кореневища й листки орляка мають своєрідний запах, якого не переносять усі комахи. В деяких місцевостях Західної Європи травою орляка набивають матраци і подушки, в цих житлах немає ні тарганів, ні мух, ні павуків. На фруктах і овочах, загорнутих у листки орляка, не утворюється цвіль. Попіл орляка містить багато поташу, який можна використовувати для виробництва мила і скла. Кореневища орляка придатні на корм свиням. Після поїдання значної кількості надземної частини орляка (у свіжому або висушеному вигляді) велика рогата худоба і коні отруюються. Отруйний чинник – орлякові дубильна кислота. Ознаки отруєння - криваві пронос і сеча, хитка хода, лякливість, пропасниця.

Орляк - декоративна рослина. Рекомендується для поодиноких і групових насаджень на галявинах та під деревами у парках і лісопарках.

[ред.] Збирання, переробка та зберігання

Кореневища орляка викопують лопатами восени або навесні до розвитку рослин. Очищають від коренів і залишків, листяних лусок і черешків, розрізують на куски. Сушать у затінку. Зберігають у коробах, вистелених папером.