Нехворощ (Андрушівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нехворощ — село Андрушівського району Житомирської області. Через село протікають річка Гуйва та річка Пустоха. Населення 1 297 осіб.

[ред.] Історія села

Історична дата утворення містечка Нехворощ 1590 рік. Вважається, що воно існувало ще у ХІІІ-ХІУ століттях, але були знищені після ворожих нападів. У ХVІ ст. пустища знову заселяються і вже на початку ХVІІ ст. фігурує як містечко з невеликим оборонним замком. На кінці ХVІІІ ст. Нехвороща залишається королівським містечком, тому й підтримує підтверджувальні привілеї, які мали сприяти їх подальшому зростанню та розвитку. В привілеях зазначено і герби. Для Нехвороща привілей встановлений 17 лютого 1792 року.

Ці прівелеї згідно реформаційного закону «Про вільні королівські міста в Речі Посполитій», було прийнято так званим «чотирилітнім» сеймом у Варшаві 18 квітня 1791 року. Цим законом передбачалося надання всім королівським містам статусу «вільних міст», територія в межах цих поселень ставала власністю міщан, вони отримували змогу висилати депутатів на сейм з правом голосу та ряд інших прав. Міські права призначалися не тільки містам, що зберегли самоврядування, але й тим, що втратили свої привілеї, а також поширювалися на новопосаджені міста та на приватні міста.

Крім затвердження самоврядування на Магдебурзькому праві, дозволялись ярмаркові торги та інші пільги. Обов'язковою нормою всіх міст стає надання герба, кольоровий малюнок якого фіксувався в грамоті. Копії усіх документів з аналогічними малюнками заносилися в записні книги. В періоді 1791-1792 рр. такі королівські привілеї одержали 99 міст.

[ред.] Герб містечка Нехворощ

У фондах Головного архіву давніх актів у Варшаві, зберігаються документи записових книг. До них внесено копії привілеїв, встановлених у Варшаві від 4 листопада 1791 року до 16 червня 1792 для 25-х міст (в т. ч. 22-х українських міст). Серед «дипломованих» тоді містечок було й два, що сьогодні перебувають у складі Житомирської області. Це королівські містечка Київського воєводства Романів та Нехвороща.

В книзі «Диплому» подано опис та малюнок герба. Це кольоровий малюнок круглої форми: у синьому полі осідланий коричневий кінь і коричневе дерево, по небу пливуть білі хмарки, внизу зелена трава.

Характерно, що переважна більшість привілеїв 179І-1792 років виставлена містам, розташованим вздовж тодішнього російсько-польського кордону та на прилеглих землях, це була, по суті, фіксація кордону. А централізоване надання гербів мало відігравати роль прояву «особистої ласки» та зовнішнього утвердження свого впливу на прикордонні землі.

Після другого (в 1793 р.) та третього поділу Польщі (в 1795 році), Правобережну Україну захопила Російська імперія і відбулося перезатвердження давніх і створення нових гербів міст Київщини. По-різному склалася доля гербів 1791-1792 років. Одні були перезатверджені або видозмінені російськими властями, а в конкретному випадку з Романовим та Нехворощею - зовсім втратили своє значення, оскільки містечка не набули відповідного адміністраторсьського статусу і занепали, перетворились на звичайні села.

• Картка села
• Герб села Нехворощ (1792 г.)

Населені пункти Андрушівського району
Міста:	Андрушівка
Смт:	Червоне
Села:	Антопіль • Борок • Бровки Другі • Бровки Перші • Великі Мошківці • Волиця • Волосів • Гальчин • Гарапівка • Глинівці • Городище • Городківка • Жерделі • Забара • Зарубинці • Іванків • Івниця • Камені • Корчмище • Котівка • Крилівка • Лебединці • Лісівка • Любимівка • Мала П'ятигірка • Малі Мошківці • Міньківці • Мостове • Нехворощ • Нова Котельня • Павелки • Стара Котельня • Старосілля • Степок • Тарасівка • Чубарівка • Ярешки • Яроповичі
Селища:	Новоівницьке