Кривенко Олександр Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Криве́нко Олекса́ндр Анато́лійович (13 травня 1963 року, Львів - 9 квітня 2003 року, Скибин, Київська область)

Український журналіст.

Народився 13 травня 1963 року у Львові - в родині переселенців з Вінниччини.

У 1987 закінчив Львівський університет ім. І.Франка (філологічний факультет). Працював на кафедрі української літератури.

Був одним з організаторів та активістів "Товариства Лева". Брав участь у створенні "Меморіалу", Товариства української мови.

Був делегатом Установчого з'їзду Руху (1989).

У 1990-1994 рр. - депутат Львівської обласної ради народних депутатів, голова комісії з проблем молоді.

З квітня 1989 року - організатор і редактор самвидавчої газети "Поступ", у 1990-1991 рр. - власний кореспондент журналу "Пам'ятки України".

З липня 1991 р. до квітня 1995 р. - головний редактор газети "Пост-Поступ".

З травня по листопад 1995 року працював головним редактором інформаційних програм - "Вікна", "Вікна в світ" – Міжнародного медіа центру "Інтерньюз", у 1996 році став головним редактором Телевізійного інформаційного агентства "Вікна".

Несподівано для багатьох 1996 року Кривенко стає радником прем'єра Павла Лазаренка, заступником керівника прес-служби уряду, входить до Експертної ради при керівникові уряду. Майже у той же період Кривенко був членом Політради Народно-демократичної партії. Проте невдовзі НДП почала вимагати відставки Лазаренка, і після його звільнення Кривенко залишає державну службу. Брав участь у передвиборчій кампанії партії "Громада".

З лютого 1998 р. до червня 1999 р. працював головним редактором "Телевізійної служби новин" на телеканалі 1+1.

З березня 1999 р. до грудня 2000 р. був головним редактором тижневика "ПіК".

З червня 2001 р. - президент громадської організації "Хартія 4".

З березня 2001 р. - директор україно-польського журналістського клубу "Без упереджень".

Наприкінці 2001 р. повернувся до активної політики. Був членом президії Громадського комітету опору "За правду", протягом кількох місяців виконував обов’язки прес-секретаря Форуму національного порятунку. Але внаслідок незгоди з діями і намірами деяких учасників ФНП залишив посаду.

З лютого 2002 р. Кривенко очолював незалежний проект "Громадське радіо". Домагався отримання ним ліцензії на мовлення, але без успіху.

Загинув у квітні 2003 р. в автокатастрофі.

Кривенко був членом асоціації "Нова література", віце-президентом Асоціації українських письменників.

Більшу частину його творчого доробку складають статті та есеї. Співавтор (разом з Володимиром Павлівим) культової книжки "Енциклопедія нашого українознавства".

У пам'ять про О.Кривенка його друзі щороку 13 травня присуджують премію його імені українському журналістові - носієві вартостей, що їх плекав Олександр.