Кобринська Наталя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кобринська Наталія Іванівна (дівоче прізвище Озаркевич) (8 червня 1855 - 1920) - письменниця, організаторка жіночого руху.

Народилася 8 червня 1855 року в с. Белелуї Снятинського повіту на Станіславщині (нині Івано-Франківщині) у родині священика з поважними національно-культурними традиціями. Дід Кобринської відомий як перший популяризатор творів письменників України в Галичині, Озаркевич І. І. (1795 - 1854), ініціатор українського театрального аматорства, автор і постановник п'єс І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Писаревського та ін. Батько письменниці І. Озаркевич (1826 - 1903) був депутатом галицького сейму та австрійського парламенту, громадським діячем, писав вірші.

Наталія Кобринська стояла біля витоків українського фемінізму, позитивно націленого не на руйнування, а на будівництво і творчість. Вона стала ініціатором першої української жіночої організації. “Перший вінок” заклав основи розвитку жіночих часописів, які редагували і видавали самі жінки. Він з'явився 1889 р. у Львові за редакцією Олени Пчілки та Наталії Кобринської. При створенні альманаху до праці були залучені кращі творчі жіночі сили як Наддніпрянської України, так і Галичини: Олена Пчілка, Леся Українка, Дніпрова Чайка, Людмила Старицька, Уляна Кравченко, Анна Павлик, Олеся Бажанська та інші. Видання “Першого вінка” було здійснено завдяки приватним пожертвам та фінансовій підтримці Олени Пчілки