Кирилівська стоянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Києво-кирилівська стоянка - старо-камяної культури. Древнє поселення на Подолі в Києві неподалік Кирилівської церкви (розкопана на вул. Фрунзе № 59 — 61), що отримало назву Кирилівська стоянка.

Є початком постійного київського поселення на Подолі.

Відкрита в 70-их рр. мин. ст. й обслідувана археольогом Хвойком. Спочивала в 20-метровій глибині глини й простяглася на яких 1000 кв. метрів ушир. Найдено тут останки понад 60 мамутів, безліч розбитих для добуття шпіку й обпалених кісток та багато вугілля й попелу (подекуди 40—50 цм. завтовшки). Поміж кістками мамутів були тут кістки носоріжців, зуби печерного медведя та льва. Поміж камяним знаряддям найдено кремяні ножі та скребачки, при чому найцінніші для духової культури того часу були тут мамутові ікли (сікачі) покриті карбованим орнаментом.

Науково датується приблизно 25,000 рр. до РХ, але висловлюються думки про ще більшу стародавність поселення.