Гіл
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ГІЛ, Гі́лас (гр. Hylas) — син царя дріопів Тейодаманта (варіант: Тейомена), улюбленець Геракла, якого супроводив у поході аргонавтів. Під час зупинки корабля «Арго» біля узбережжя Місії Г. пішов до джерела по воду. Наяди, зачаровані вродою юнака, заманили його на дно джерела. Засмучений Геракл розшукав Г., а тим часом «Арго» поплив далі. Мешканці Ліосу щороку влаштовували свята, під час яких підіймалися на гору й кликали Г. Жрець біля джерела приносив жертви і тричі вигукував ім’я Г., йому відповідала луна. Міф про Г. оспіваний у творчості Вергілія, Овідія, Гете та інших поетів давнини й сучасності.