Гостець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Госте́ць (ковтун) — запалення сальних залоз на голові, яке виникає внаслідок порушення гігієнічних умов, вошивості тощо.

[ред.] Народні уявлення про хворобу

В народному уявленні походження гостця пов'язувалось також із спадковістю: «єст з роди-чов на потомство спадаючая» (див.: Лікарські та господарські порадники XVIII ст. / Підг. В. А. Передрієнко.— К., 1984.— С. 63) або частіше — з чарами, злим духом, який може увійти в людину «з вітру... з холоду, з роботи чи з поганих очей, чи з раннього світання, півночного, вечірнього, полуденного, чи з сонця, чи чоловічих, чи жіночих, чи дівочих, чи дитячих очей» (Чубинський П. П. Труды этнографо-статистической экспедиции в западнорусский край, снаряженной Имп. Русск. геогр. об-вом. Юго-западный отдел. — СПб., 1872.— Т. 1.— С. 136).

Вважали, що гостець міг бути як чоловічої, так і жіночої статі: «заклинаю тя, гостець, самця і самицю» (Драгоманов М. Малорусские народные предания и "рассказы. — Киев, 1876.— С. 40). Він міг вражати, тобто «розміщуватися» в різних частинах людського тіла, про що свідчить замовлення від гостця: «ані в брові, ані в очах, ані в шіи, ані в плещу, ані между плещи, ані в мишцах, ані в персах, ані в сердцу, ані в селизени, ані в плюцах, ані в жилах, ані в мозгу, ані в чреве, ані в костех, ані в естественних пределах, ані в коленах, ані в голенах, ані в руку, ані в ногу, ані во всем составе, ані во всем теле...» (Там же, с. 41).

Див. також: Сумцов Н. Ф. Культурные переживания // КС.— 1889.— Т. 27,—№ П.—С. 303—305. О. Б.