Головна Руська Рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Головна́ Ру́ська Ра́да — перша українська політична організація у Галичині. Створена 2 травня 1848 у Львові під час революції в Австрії для оборони прав українського населення.

У маніфесті від 10.5.1848 Головна Руська Рада заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу і підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії. Головна Руська Рада вимагала поділити Галичину на дві окремі адміністративні одиниці: східну — українську і західну — польську; об'єднати в одну провінції українські землі — Галичину, Буковину і Закарпаття; викладання в школах та видання урядових розпоряджень вести українською мовою.

Головна Руська Рада складалася з 30 членів — представників греко-католицького духовенства та інтелігенції. Головою ГРР був обраний єпископ Г. Яхимович, пізніше — крилошанин М. Куземський. Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянаських справ, фінансовий та ін. ГРР підпорядковувались «менші» ради. До місцевих рад (бл. 50) входило по троє представників від селян, міщан, шляхти, дяків і 18 представників від інтелігенції (в т. ч. 10 священиків). ГРР створила національну гвардію, а на Підкарпатті для боротьби з угорськими загонами — народну самооборону і батальйон гірських стрільців.

Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство Галицько-Руську матицю, відкрила Народний Дім у Львові. 19.10.1848 скликала Собор руських учених, видавала першу в Галичині українську газету «Зоря Галицька». 1851 ГРР була розпущена.