Вогнепальна зброя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пістоль 17 століття для стрільби картеччю

Вогнепáльна збрóя — зброя, яка робить постріли (стріляє) завдяки розширенню газів, що утворюються при згоранні пороху або інших займистих сполук. Виникнення і розвиток вогнепальної зброї розпочалися із винаходом пороху (у Китаї).

[ред.] Класифікація вогнепальної зброї

Загальна класифікація: бойова зброя, мисливська, спортивна - (також для підводного полювання): Гвинтівка (кріс), Рушниця, зброя особистого захисту (газовий пістолет, пістолет для стрільби ґумовими кулями, пневматичний пістолет). Розрізняють також нарізну та гладкоствольну зброю. Вогнепальну зброю класифікують:

За типом механізму:

-Ґнотова зброя,
-Кременева зброя,
-Капсульна зброя.

Способом вогню:

- одиночного вогню
- чергового вогню (Автоматична зброя)
- за дальністю польоту
- за способом ураження
- прицільністю

з оптичним прицілом стрільба холостими патронами стрільба звичайними кулями стрільба розривнимси кулями стрільба гумовими кулями За типом заряджання:

- заряджання із стволу
- Зброя, що заряджається із казенного боку

За типом перезаряджання:

Несамозарядна зброя, самозарядна, автоматична.

[ред.] Види В. з.

Бойова нарізна вогнепальна зброя — зброя армійських зразків або виготовлена за спеціальними замовленнями (пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни, автомати, кулемети тощо).

Важке озброєння