Внук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Внук — син сина або дочки, сини племінника або племінниці.

Внуки мають певні права і несуть правові обов'язки по відношенню до діда і бабці як по батьківській, так і по материнській лінії. Так, неповнолітні, що мають потребу, або непрацездатні повнолітні, мають право на отримання матеріального забезпечення (аліментів) від тих, що володіють достатніми засобами діда і бабці за умови, якщо вони не можуть одержувати це забезпечення від своїх батьків. У свою чергу володіючі достатніми засобами внуки зобов'язані забезпечувати діда і бабцю у разі їх непрацездатності і потреби, якщо вони не можуть одержати забезпечення від свого подружжя або дітей. Внуки і правнуки, дід і бабця володіють правами спадкоємства один після одного. Внуки і правнуки успадковують згідно із законом після діда (бабці), якщо до часу відкриття спадку немає в живих того з батьків, який був би спадкоємцем, причому вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві згідно із законом їх померлому батькові. Дід і бабця з боку батька і з боку матері успадковують після внуків в числі інших спадкоємців другої черги .