Вериківський Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вериківський Михайло Іванович (1896 - 1962) - композитор, педагог, диригент З дитинства перебував в атмосфері любові й поваги до рідної народної пісні, що вплинуло на його музичну творчість. Закінчивши початкову школу Вериківський вступив до міського училища і був прийнятий до архієрейського хору. Здобуття музичної освіти продовжував у Кременецькому комерційному училищі (1912-1914р.р.), де вчили і грі на музичних інструментах. М.Вериківський керував хором і оркестром народних інструментів, грав у симфонічному оркестрі училища, навчався грі на віолончелі, фортепіано та робив перші композиторські спроби – створював фортепіанні прелюдії й романси. З цими юнацькими творами Вериківський 1914 р. вступив до Київської консерваторії. По її закінченні молодий композитор працював диригентом оперного театру та симфонічного оркестру у Києві, Харкові (1926-1935р.р.), а з 1946 р. став професором Київської консерваторії у класі спеціального диригування, у 1944 р. М.Вериківському присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв України. Серед створеного ним хори і хорова поема “Гайдамаки”, пісні, романси, дуети, опери (“Діла небесні”, “Сотник”, “Наймичка”), музична комедія “Вій”, балет “Пан Каньовський”, ораторія “Дума про дівку-бранку Марусю попівну Богуславку”, кантати, вокально-симфонічні цикли “В дні війни” та “Варшавський цикл”, твори для оркестру.