Бродники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бро́дники, берладники — населення узбережжя Азовського моря і нижнього Дону в 12-13 вв., можливо слов'янське. Брали участь у міжусобицях руських князів, русько-половецьких і русько-татарських боях. Уперше згадані в Іпатіївському літописі у 1147 р. Деякими дослідниками вважаються попередниками запорожців, мали своєрідну воєнну організацію.

Бродники виступають від половини 12 століття. Назву їх виводять від слова "бродити" - тинятися, блукати по степах, мандрувати. Це були християни, сповідували православну віру, імена мали українські, славилися відвагою. Cучасні їм літописці ніколи не змішували бродников і русичів. Вони вважали, що це два різних народи. Про походження бродников у джерелах прямих свідчень немає.

В 1147 р. разом із половцями приходили на поміч Олегові Святославичеві, в 1180 р. брали участь у болгарській визвольній боротьбі, пізніше заходили на Угорщину. Назва Бродники засвідчена в джерелах від половини XII до половини XIII ст. Її знають не тільки наши літописи (під рр. 1147, 1216, 1223), але угорські, папські та візантійські джерела. На жаль усі відомості про них тільки фрагментарні. У 1227 р. папа Григорій IX послав місіонерів проповідувати "in Cumanis et Brodnic terra vicina". У листі угорського короля Бели перераховані вороги Угорщини в 1254 р.: "Rutheni, Comani, Brodnici" і далі "Rusciz, Comani, Brodnici, Bulgaria". Угорські документи половини XIII ст. окреслювали наш степ як Cumania et Brodnic terra illa vicina.

Відомі два центри поселення Бродників, один на східній, а другий на західній окраїні південної Русі. Східні Бродники засвідчені у Повісті про битву на Калці, із якого виходить, що вони жили на Подонню, біля Донецьких бродів та торговельного «залозного» шляху. Західні Бродники згадуються в угорських, папських та візантійських жерелах. Вони жили в Подунав'ю, тобто на території поміж нижним Дністром і Дунаєм. Там було скупчення торговельних центрів положених на бродах рік, як наприклад Черн (на Дністрі), Яський торг (на Пруті), Романів торг (при усті р. Молдави в Серет), Малий Галич (на Дунаї), або при усті великих рік, як Білгород у лимані Дністра.