Аденін
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Аденін | |
|---|---|
|
|
|
| Систематична назва | Аденін |
| Альтернативна назва | 6-амінопурин |
| Хімічна формула | C5H5N5 |
| Молекулярна маса | 135.13 |
| Температура плавлення | 360-365 °C |
| Номер CAS | 73-24-5 |
| SMILES | NC1=NC=NC2 =C1N=CN2 |
| Дані приведені за стандартними умовами (25 °C, 100 кПа) |
|
Адені́н — похідна пурину, одна з двох пуринових основ, які використовуються в утворенні нуклеотидів нуклеїнових кислот ДНК та РНК. У ДНК, аденін зв’язується з тиміном через два водневі зв'язки, що допомагає стабілізувати структуру нуклеїнової кислоти. У РНК, аденін зв’язується з урацилом.
Аденін формує декілька таутомерів, речовин, які можуть бути швидко перетворені одна в оду і часто вважаються еквівалентними.
Аденін формує аденозин, нуклеозид, коли зв’язується з рибозою, і дозоксиаденозін, коли зв’язується з дезоксирибозою. Він також формує аденозин-трифосфат (АТФ), нуклеотид, який має три фосфатні групи додані до аденозіну. АТФ використовується в клітинному метаболізмі як один з основних методів передачі хімічної енергії між хімічними реакціями.
У старій літературі, аденін іноді називається вітаміном B4. Проте він більше не розглядається як частина або цілий вітаміну B.
Вважається що, при походженні життя на Землі, перший аденін був сформований полімеризацією п'яти молекул ціаніду водню (HCN).
