Стародубський полк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стародубський полк - адміністративно-територіальна і військова одиниця України. Полковий центр — місто Стародуб (нині на території Росії). Проіснував до 1781 року. З козаків утворено полк російської армії, а територія увійшла до складу Новгород-Сіверського намісництва.

Утворений 1654 року. До 1663 знаходився у підпорядкуванні Ніжинського полку і під безпосереднім керівництвом наказного полковника. У 1663 С. п. виділений з Ніжинського полку і безпосередньо підпорядкований гетьману. Центром полку було місто Стародуб. Спочатку складався з 10 сотень, зокрема, Мглинської, Новгород-Сіверської, Погарської, Полкової, Топальської, Почепської, Шептаківської. Серед полковників С.п. були Семен і Яків Самойловичі, І.Скоропадський, а серед полкової старшини - родини Ханенків, Рославців, Миклашевських, Рубців, Косачів, Максимовичів та ін. Прикордонне розташування С.п. визначало постійну присутність на його території великої кількості козацьких та царських військ, які утримувало місцеве українське населення. На відміну від близьких до Запорожжя південних полків у С.п. міцні позиції займала українська шляхта і козацька старшина. На території полку знаходилося багато міст, які мали магдебурзьке право (Стародуб, Почеп, Погар, Мглин, Новгород-Сіверський). Великими земельними угіддями у С.п. володіла Києво-Печерська лавра. Після церковної реформи патріарха Никона у Московській державі у кін. 1660-х роках на території Стародубського та сусіднього Чернігівського полків виникло 16 слобід переселенців-старообрядців (розкольників). С.п. був найбільшим у Гетьманщині постачальником на зовнішній ринок прядива, конопляної олії, меду, воску, хутра. У зв'язку з остаточним скасуваням російським урядом полкового устрою у Лівобережній Україні С.п. у 1781 ліквідовано, а його територія увійшла до складу Новгород-Сіверського намісництва (1781). У 1783 на основі Стародубського козацького полку сформовано Стародубський 34-й драгунський полк. У 1920 роках територія Стародубщини відійшла до РСФРР і тепер знаходиться у складі Брянської області (Російська Федерація).

Полки Гетьманщини

Балаклійський · Богуславський · Брацлавський · Білоцерківський · Зіньківський · Ізюмський · Ічнянський · Кальницький · Канівський · Корсунський · Кропивнянський · Лисянський · Лубенський · Миргородський · Могилівський · Новгородський · Ніжинський · Острогозький · Охтирський · Паволоцький · Переяславський · Полтавський · Прилуцький · Слобідський · Стародубський · Сумський · Черкаський · Харківський · Чернігівський · Чигиринський ·