Свіржський замок
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Свіржський замок зустрічається в архівних документах з XVI ст. (1530 р.), коли він належав шляхетському родові Свірзьких. Але сучасного вигляду він набрав з середини XVII ст., з часу переходу його у власність графа О.Цетнера (від імені якого названо цілий район - Цетнерівка та ботанічний сад у Львові). Граф наказав перебудувати і значно зміцнити замок.
Існують припущення, що задум Цетнера по укріпленню Свірзького замку здійснював відомий фортифікатор, генерал від артилерії Павло Гродзіцький. Роботи по перебудові замку провадились приблизно в той же час, коли генерал Гродзіцький будував у Львові одразу два арсенали - королівський та Сенявських.
Незважаючи на своє вигідне оборонне розташування - замок розташований на горі Белз і був оточений непрохідними болотами, ставками, в підніжжі мурів - ровами і звідним мостом, палацовий тип його архітектури навряд чи міг мати серйозне оборонне значення. Відомо, що під час українсько-польської війни в 1648-1654 рр. замок не раз здобували козацькі загони, а в 1648 р. - спалили татари.
Але в 1672, під час походу турків на Львів, він все-таки вистояв турецьку облогу. Під час другого походу турків Свірзький замок знову вистояв і захистив у своїх мурах залогу Поморянського замку, що не маючи достатньої сили для оборони, через таємний хід вийшла до лісу і переховалася у Свіржі.
На території замкового парку зберігся костьол, заснований ще в XV ст. Сучасна мурована будівля костьолу в стилі ренесансу, яка поставлена на місці дерев'яного, що завалилася, походить з 1541 р. Над входом в костьол і нині можна бачити рештки шляхетського герба колишніх володарів. До костьолу від замку вів підземний хід. Завалену частину підземного ходу можна побачити з рову, який оточує замок біля перекидного моста.
Львівський краєзнавець Й.Гронський розповідає, що ще у 1956 р. у Свірзькому костелі біля замку (у Свіржі є ще й другий костел), бачив усередині фрески, які відкрилися внаслідок облуплення тиньку. На фресках була зображена оголена жіноча постать з довгим розпущеним волоссям в молитовній позі на колінах на фоні панорами середньовічного Свіржа. Судячи з опису, це могла бути Марія Єгипетська. Подальша доля цих фресок невідома.
Сучасний стан замку також не найкращий. Власне, збереглися тільки зовнішні стіни. Всередині, після неодноразової «модифікації» збираються розташувати будинок відпочинку архітекторів. У зв'язку з цим змінено планування кімнат замку, перебудовані інші приміщення. У внутрішньому дворі можна побачити великий колодязь, воду з якого брали на випадок облоги. Нині колодязь також закинутий.
