Privacy Policy Cookie Policy Terms and Conditions Вікіпедія:Про - Вікіпедія

Вікіпедія:Про

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ця стаття в процесі редагування. Будь ласка, не редагуйте та не змінюйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені.

Запрошуємо до Вікіпедії, вільної енциклопедії, яку кожен може редагувати.

Із часу створення у 2001, Вікіпедія швидко зросла в один із найбільших осідків в інтернеті. Вміст Вікіпедії вільний, пишеться спільно людьми зі всього світу. Осідок ґрунтується на технології вікі, що занчить, що кожен, хто має інернет-з'єднання, може редагувати, корегувати, вдосконалювати інформацію по всій енциклопедії, просто клацаючи на посилання редагувати цю статтю (за невеликим винятком, таким як захищені статті або ж головна сторінка).

Вікіпедія є зареєстрованою торговою маркою неприбуткової Фундації Вікімедія (Wikimedia Foundation), що створила низку вікіпроєктів. На Вікіпедії та її дочірніх проєктах, редагуйте статті, пишайтесь своїм внеском, додавайте знання, які вважаєте можливим, і які сприятимуть співпраці. Уперед!

У кожній статті, посилання (лінки) вестимуть вас до пов'язаних статей, часто із додатковою інформацією. Додавайте подальші інформації, перехресні посилання, цитати, настільки, наскільки це можливо стандартами та політиками Вікіпедії. Не бійтеся випадково нашкодити Вікіпедії, коли ви додаєте або покращуєте інформацію, позаяк Вікіпедисти завше поруч щоби порадити чи скорегувати очевидні хиби, коли це потрібно, та й опрограмування Вікіпедії, відоме як медіяВікі, старанно спроєктоване так, аби звернення помилок редагування було якнайлегшим.

Позаяк Вікіпедія є перспективним проєктом, в якому кожен може приймати участь, вона відрізняється від паперових джерел поставами посилань вагомою мірою. Зокрема, старіші статті мають тенденцію бути охопнішими та збалансованішими, у той же час можуть й містити вагому дезінформацію, неенциклпедичний вміст, чи вандалізм. Користувачі варто бути обізнаним, як отримати адекватну інформацію, уникаючи тим самим дезінформації, що була недавно додана і ще не вилучена. (Див. Вікіпедія:Докладніший пошук по Вікіпедії). Однак, при цьому, на відміну від паперової енциклопедії, Вікіпедія є цілковито up-to-date, що значить, що основні зміни .зміни щодо найгучніших подій можуть створюватись протягом хвилин, годин, аніж місяців чи років, як у друкованих енциклопедіях.

Якщо ви ще не читали, зверніть увагу на те, чим Вікіпедія є (і чим не є) та докладнішим пошуком, тож, якщо ви знаєте, як цим користати, маєте змогу привносити внесок до Вікіпедії так довго, як того хочете. Подальші інформації з найголовніших питань знайдете нижче.

Насолоджуйтесь перегортанням сторінок! Див. також: Вікіпедія: Вітаннячко, новачку. Для питань допомоги, питань та контактів, див.: Вікіпедія:Довідка. Для новин по осідку, див.: Вікіпедія:Новини.

[ред.] Вікіпедійна інформація вільна для кожного, хто її використовує

Основна стаття: Вікіпедія:Авторське право

Внески-дописи у Вікіпедію є добровільними і здійснюються на основі ліцензії GNU Free Documentation License (GFDL), що застосовує правові принципи, відомі як копілефт, прецедент використання матеріалів, захищених авторським правом, контролюється та захищається з тією метою, щоби кожна особа була вільною у доступі до інформації назавжди.

Усі відомості у Вікіпедії є вільні для кожного, хто хоче копіювати, модифікувати її для власних цілей, здійснювати редистрибуцію чи викристовувати так, як йому до вподоби, допоки нові версії не забезпечать тих самих можливостей. Визнання для авторів статей Вікіпедії може бути цитування (з ласки) чи зворотне посилання на оригінальну статтю, якого маєбут достатньо для цього. Для докладніших відомостей див. Авторські права та текст GNU Free Documentation License.

[ред.] Зробімо Вікіпедію кращою

Гортання Вікіпедії


Основна стаття: Вікіпедія:Гортання

Чимало відвідувачів прийшли сюди, щоб набути знань, чи ж, аби поділитися ними з иншими. Справді, це справді шалено, вдосконалювати сотні статей. Ви маєте змогу переглядати зміни на сторінці останніх редагувань. Нові статті також реєструються. Чимало людей звідусіль допомагають в написанні статей до Вікіпедії.

Вікіпедія має також чимало переспективни проєктів. Надією для всіх докладачів є забезпечення корисною та достовірно. Інформацією для инших, і проєкти допомагають скоординувати зусилля. Чимало статей починаються як обманки, але після багатьох редагувань вони стають вибраними статтями.

Якщо ви не можете знайти того, що в шукаєте, гляньте Де задати питання або ж список розділів, де добровольці нададуть вам відповіді на будьякі питання, що можуть трапитися.

Може статись, що ви побачите, що у Вікіпедії немає статті з питання, яке вас цікавить; ви можете дати запит на її написання (або ж, маєте змогу дослідити питання, і самому освітлити його).

У вас є також змога переглядати випадкову статтю.

Для ваших зручностей є статті, написанні у Вікіпедії иншими мовами. Вікіпедія має понад дві сотні різних мов (див. инші мовні версії), включно спрощену англійську, латинську, есперанто, та споріднені проєкти (словник, цитатник, книжки, підручники, джерела цитувань для науковців та сервери новин, див. Дочірні проєкти). Всі вони підтримуються, поновляються та керуються поокремці спільнотами ,і часто включають інформацію, що спонукає до роздумів й статті, які важко віднайти иншими звичними шляхами.

Основи навігації у Вікіпедії

Основи навігації у Вікіпедії Основна стаття: Вікіпедія:Основи навігації

Вікіпедійні статті є пов'язаними, чи перехресно пов'язаними. Коли ви бачите підсвічений текст, як оцей, це значить, що це є посилання (лінк) на якусь відповідну статтю на сторінках Вікіпедії, що дає поглибленіші відомості в иншому місці. Утримавши мишу на посиланні, ви побачите, куди воно вас поведе. Ви всього на крок від докладнішої інформації, на яку теж прикріплено чимало посилань.

Є також чимало посилань наприкінці більшости статей, а, для инших статей, відповідними є Веб-посилання (чи, т. зв. зовнішні посилання), посилання (reference material) та категорії, організовані у ієрархічну систему знань, що їх можна переглядати згори вниз й поза категоріями для докладніших відомостей.

Окремі статті можуть мати посилання на словникові визначення, авдіо-книги, цитати чи подібні статті на инших мовах.

Можна додавати подальші посилання, коли релевантні посилання втратились і це — один шдях для долучення.

Використання Вікіпедії як дослідницького інструментарію

Основна стаття: Дослідження з Вікіпедією, Цитування Вікіпедії

Оскільки це вікі, статті ніколи не будуть закінченими. Вони безперестанку редагуватимуться і вдосокналюватимуться, й цей результат тяжітиме до стандартів якости, збільшення консенсусу чи правдивішого й збалянсванішого освітлення інформації.

Користувачі мусять здавати справу, що не всі статті є енциклопедичої якости від початку. Справді, чимало статей з'являються як партизани, і вже протягом довшого процесу чи обговорень дебатів та аргументів, вони поступово набувають рис консенсус. Инші довший час можуть бути із незбалянсованим поглядом, й це може тривати досить довго — навіть й місяці —допоки стаття не стане виправленою

Почасти, це має місце, коли учасники не можуть погодити вміст чи ж підходи, а такі питання займають час й інколи вимагають досвідченіших редакторів.

Ідеальна стаття Вікіпедії є збалянсованою, невтральною та енциклопедичною, вирізняться верифікованими джерелами. Зростаюча кількість статей праген до цих стандартів увесь час, і багато мають ї вже. Однак це процес і він може тривати місяці або й роки для досягнення, поки кожен користувач не зробить відповідного внеску. Деякі статті містять твердження чи заклики, які досі ще не цитувались. Инші щзнову мають нові додані секції. Деяка інформація розглядається як недостатньо підтверджена і згодом вилучається або модифіковуєтсья.

Звертаючи увагу на вище зазначене, важливим для Вікіпедії є використовувати її як джерело досліжень оскільки окремі статті будуть, за соєю сутттю, вирізнятись як стандартом, так і зрілістю. Для цого є політики й стандарти та інформаційні сторінки, призначені для того, щоб допомогти користувачам та дослідникам зробити це ефективніше, й стаття підсумовує дослідження та твердження зі сторони щодо надійности Вікіпедії як джерела.

[ред.] Підсумок зусиль, слабкощі та якість статей у Вікіпедії

Найбільші зусилля Вікіпедії, слабкощі та розрізнення виникають унаслідок того, що вона відкрита для кожного, має низку дописувачів, та те, що статті пишуться за погодженням, які виникають унаслідок редакційних правил-погоджень (guidelines) та політик.

Вікіпедія відкрита для широкої кількости допусувачів — тож це найменше скажеться на упереджености, важко дасться цензуруванню, велика відповідальність за нову інформацію, зокрема на таку, яка не є широко відомомою для загалу дописувачів, а також далеко легше вандалізується чи може бути піддана неперевіреній інформації, яку надежить вилучити.

Вікіпедія пишеться за погодженням — тож, ймовірно, для більшости статей усі значущі погляди вкінці будуть описані правдиво і найнейтральніша позиція може бути досягнута навіть на найемоційніші теми; досягення погодження по таких питаннях може зайняти стосунково більший час, ніж саме компілювання, оформлення статті, й особливо важко може даватись дописувачам із крайніми поглядами. (Статті також прагнуть до більшої змінности, гнучкости, порівняно з иншими довідковими джерелами, та врешті-решт, вони знаходять свій "невтральний підхід", про який усі сторони можуть домовитися).

Ключові зусилля: (Вікіпедія6Чому Вікіпедія є такою великою)

Маючи велику кількість статей та редакторів на багатьох мовах, Вікіпедія часто забезпечує доступ до даних, які нерідко або недосяжні, абож рідко документовані. Вікіпедія часто пропонує прекрасні енциклопедичні статті та дані, що покривають найновіші події, що стались (чи відбуваються) в межах годин і днів свого розвитку (події у розвитку). Вікіпедія є одним із небагатьох осідків, що завше старається керуватись невтральністю, об'єктивністю, енциклопедичним вмістом популярної культури.

Релігійні та культурні упередження у багатьох публікаціх значно зменшуються. У порівнянні з більшістю Веб-основаних ресурсів, відкритий підхід Вікіпедії разюче збільшує шанси, що якісь часткові фактичні неточності чи невірні твердження відносно швидко будуть скореговані.

Не існує центрального пункту, де могла б бути накладена цензура, тому цензура, що впроваджувалась хоч якоюсь групою, обмежилась би до "офіційних повідомлень" джерел, або "проштовхування" якоїсь окремішньої думки, чи то офіційно ,чи неофіційно, що є важким для досягнення і майже завжди терпить поразку по якімсь часі.

На противагу низці Веб-ресурсів, інформація, що додаєтся, не втрачаєтся, на "зникає" ніколи не "губиться" чи знищується.

Ключові слабкощі: (Вікіпедія:Чому Вікіпедія не така велика) Радикальна відкритість Вікіпедії розуміє собою, що всяка стаття у всякий момент, є в гіршому стані, чи то посередині більшости редагувань, чи контроверсійних переписувань, чи нещодавніх звандалізувань. Вікіпедія має повний редакційний процес прийняття рішень, що дає час на дискусії та глибинні рішення, але також допускає непогодження, що можуть тривати не один місяць, перш ніж кепська якість чи упередження в редагуваннях насильно будуть вилучені.

Втоді як неприкритий вандалізм легко визначається і швидко виправляється, Вікіпедія підпадає під більш витончений вандалізм ,який може подаватись як типова робота з посиланнями. Не існує систематичного ходу, який би убезпечив такі "очевидно вагомі" проблеми ,які описані вище, тому Вікіпедія може містити несподівані переочення та помилки.

Статті можуть бути незакінченими, що легко б далося, якби були щільні взаємопосилання, натомість деякі аспекти можуть бути добре освітлені, решту ж можуть бути зовсім короткі або ж зовсім не розкриті. Чимало дописувачів не притримуються ключових політик цілковито й можуть додавати інформацію без цитованих джерел.

Якість інформації (Надійнсть Вікіпедії, Дослідження з Вікіпедією)

Оскільки статті Вікіпедії загалом досягають хороших стандартів після редагувань, важливо зазначити, що нові чи слабоконтрольовані статті можуть піддаватись вандалізмові та додаванню дезінформації, і це, звично, сприяє значним проблемам із зрілістю статей.

Невідповідні редагування часто відзначаються чи корегуються у відносно невеликий проміжком часу по більшости статей. Дослідження показали, що Вікіпедія сприймається настільки достовірно, майже як Енциклопедія Британіка, з подібною ж кількістю помилок, зі схожими великими чи малими неточностями, погрішностями тощо (для українського читача таким порівнняним могла б бути Енциклопедія Українознавста —ред.). Це попереднє погодження, яке виникає з того, що поступово зростають академічні цитування Вікіпедії як джерела, що вона стає стартовою точкою у дослідженнях, та статті загалом перевіряються на раціональний глузд. Правда, статті та предмети інколи страждають на помилки, або ж поки вандалізм та дезінформація корегуються швидко, цього, практично не трапляється.

Як Вікіпедія відрізняється від паперової енциклопедії Основна стаття: Вікіпедія — не папір

Протипоказання Основна стаття: Вікіпедія:Протипоказання

Доповіді часто цитують Вікіпедійні протипоказання для того, щоб триматись думки, що Вікіпедія ненадійна. Добірка подібних протипоказань, часто порівнюється з надійними (включаючи джерела, такі як Українська Радянська Енциклопедія, Словник української мови тощо), її можна прочитити і порівняти з не-вікіпедійними протипоказаннями.

Вміст порад Вікіпедії щодо цього можна знайти тут.

Дописуючи у Вікіпедію Основна стаття: Дописуючи у Вікіпедію, Перші кроки в редагуванні статей, Bootcamp

Кожен може внести допис клацнувши Редагувати на вкладці статті. Перед початком, варто ознайомитись із простими порадами як порадник та Правила і Політики ,як також нашою сторінок вітань.

Важливо усвідомлювати, що дописуючи (співробітничаючи, роблячи внесок) до Вікіпедії, від користувачів очікується несхибленість на релігії, невтральність, розгляд усіх поглядів, додання лише верифікованих (перевірених) та фактичних (а не фіктивних) даних, аніж особистих поглядів чи думок."П'ять стовпів Вікіпедії" охоплюють цей підхід, і їх рекомендовано перчитати, перш ніж приступити до редагування.

Хто пише до Вікіпедії? Основна стаття: Вікіпедія:Хто пише до Вікіпедії

У Вікіпедії сотні, тисячі користувачів-дописвачів —від вченого-дослідника до випадкового читача. Кожен, хто відвідує цей осідок, може зробити редагування, і цей чинник заохочує внесення змін до щонайбільшої кількости статей. Існують механізми, які допомагають Спільноті відстежувати кепські редагування, десятки адмністраторів спеціяльними засобами покращують добрі манери, а юридичний комітет вирішує питання чи ситуації, які не знайшли вирішення, та судить щодо обмежень, відкатів, редакційних привілеїв чи инших покарань, коли це необхідно, й коли всі инші засоби вичерпано. Осідок є власністю Фундації Вікімедія (Wikimedia Foundation) й не є задіяний у повсякденній роботі та написанні.

Редагування сторінок (статей) Вікіпедії Основна стаття, включаючи перелік типових скорочень розмітки: Вікіпедія:Як редагувати статтю

Вікіпедія застосовує простий, але потужний макет сторінок, який дозволяє редакторам концентруватись на подачі матеріялу, аніж на тому, як би мала виглядати сторінка. Це включає автоматичні секції та підсекції ,автоматичні посилання та перехресні посилання (cross-references), зображення, включення таблиць, оформлення списків, посилання на книги (ISBN), математичну нотацію, а також найпоширеніші світові абетки та найуживаніші символи. Здебільшого вони мають просте форматування й відносно легкі та інтуїтивні.

Вікіпедія має robust version та керування відновлення (відкати до попереднього стану). Це значить, що низькоякісні редагування чи вандалізми швидко та легко відновлюються до ранніх версій будь-ким із користувачів, тож недосвідчений редагувальник не зможе випадково завдавати постійну шкоду, коли він робить помилки у редагуваннях. А позаяк кількість користувачів, які дбають про якість статей є більшою, ніж тих, хто може робити редагування низької якости, кепські редагування корегуються зазвичай швидко.

Критерії вмісту Вікіпедії Основна стаття: Вікіпедія:Вікіпедія у восьми словах

Вікіпедійний вмсіт прагне до фактичности, значущости, перевірюваности зовнішніми посиланнями, неупередженого погляду, цитування зовнішніх джерел.

Відповідні політики та настанови ви можете оглянути тут:

Вікіпедія:Чим_не_є_Вікіпедія підсумовує, чим є, а чим не є Вікіпедія. Вікіпедія:Нейтральна_точка_зору розглядає, що таке невтральний погляд Вікіпедія:Верифіковуваність вказує, як можна зробити ваші матеріали верифіковуваними Вікіпедія:Посилання на джерела вказує, як псиатись на джерела

Вирішення суперечностей та надуживань Основні статті: Вікіпедія:Вандалізм, Вікіпедія:Вирішення сууперечок, Вікіпедія:Консенсус, Вікіпедія:Sock puppet


Вікіпедія містить чимало методів для того, щоб розв'язувати більшість надуживань, що зазвичай виникають, і які є добре перевірені й на які можна покластися.

Безвідповідальний вандалізм може негайно звістити чи скорегувати будь-хто. Нерозв'язані суперечки між редакторами, які б ґрунтувалися чи то на поведінці, чи то на редакційних підходах чи сутності, переконливості вмісту (validity of content), можна провадити на сторінці обговорення статті, запрошуючи инших редакторів через Загальне обговорення Вікіпедії.


Зображення:wiki_letter_w.png Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
Цей шаблон також треба замінити на конкретніший
THIS WEB:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2006:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu