Інститут ядерних досліджень
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інститут ядерних досліджень НАН України, створений 1970 на основі відділу ядерної фізики Інституту Фізики АН УРСР. Складається з 27 наукових та науково-технічних відділів. Від 1970 директором інституту був академік НАН України М.В.Пасічник, з 1974 по 1983 - академік НАН України О.Ф.Нємець, з 1984 - академік НАН України І.М.Вишневський. В інституті ведуться фундаментальні та прикладні дослідження з ділянок ядерної фізики низьких і середних енерґій, ядерної технології, фізики твердого тіла та фізики плазми. Інститут має два циклотрони (У-240 та У-120), електронний прискорювач ЕГП-10К, дослідний реактор ВВР-М та підземну низькофонову лабораторію (с. Солотвина Закарпатської обл.).
Першим директором ІЯД було призначено академіка НАН України М.В. Пасічника. З 1974 по 1983 рік директором інституту був академік НАН України О.Ф. Німець, а з 1984 року інститут очолює академік НАН України І.М. Вишневський.
Експериментальну базу інституту складають унікальні в Україні ядерно-фізичні установки (дослідницький ядерний реактор ВВР-М, “гарячі камери”для роботи з радіоактивними матеріалами високої активності, циклотрони У-240 та У-120, тандем-генератор ЕГП-10К), які дозволяють проводити широкопланові наукові дослідження не тільки співробітникам інституту, а і працівникам інших наукових установ.
Основні напрями фундаментальних і прикладних робіт ІЯД охоплюють ядерну фізику, атомну енергетику, фізику твердого тіла та радіаційну фізику, фізику плазми, радіоекологію та радіобіологію. Програма досліджень інституту здійснюється в 27 наукових та науково-технічних відділах, в яких працює близько 760 співробітників, в тому числі 211 наукових працівників, з яких 1 академік НАН України, 1 член-кореспондент НАН України, 42 доктори та 154 кандидати наук.
З більшості традиційних для інституту напрямів склалися широковідомі наукові школи під керівництвом відомих вчених: з нейтронної фізики (акад. НАНУ О. І. Лейпунський і акад. НАНУ М.В. Пасічник), фізики ядерних реакцій з зарядженими частинками (академік НАН України О.Ф. Німець), мікроскопічної теорії ядра (чл.-кор. НАНУ В.М. Струтинський, д.ф.м.н. В.М. Коломієць), ядерної спектроскопії (чл.-кор.НАНУ Г.Д. Латишев і акад. НАНУ І.М.Вишневський).
Після Чорнобильської аварії співробітники ІЯД були в числі перших, хто взяв активну участь у боротьбі з її наслідками. Було встановлено рівень радіоактивного забруднення довкілля в різних регіонах України, розроблено та виготовлено численні прилади та установки для контролю за міграцією радіонуклідів в навколишньому середовищі, за станом паливовміщуючих мас об’єкту “Укриття”, що в значній мірі сприяло пом’якшенню наслідків Чорнобильської катастрофи.
Наразі в інституті приділяється велика увага розробці новітніх ресурсозберігаючих радіаційних і плазмових технологій та впровадженню їх у виробництво. Зокрема, створено та впроваджено на АЕС України сучасне дозиметричне забезпечення та новітню систему моніторування радіаційного навантаження корпусів реакторів ВВЕР-1000, що дозволяє одержувати на високому науково-технічному рівні інформацію, необхідну для безаварійної експлуатації атомних енергоблоків та ефективного керування їх радіаційним ресурсом.
На технічній базі ІЯД створено регіональну технологічну лінію для радіаційної пастеризації і консервації харчових продуктів, використання якої в промислових масштабах сприятиме захисту споживачiв вiд iнфекцiйних захворювань та запобіганню втрат продуктів при зберіганні.
Створено автономні, високо надійні та безпечні нейтралізатори статичної електрики, що дають можливість суттєво знизити її шкідливий вплив при застосуванні у різноманітних галузях виробництва (хімічна, поліграфічна, паперова, текстильна тощо).
Розроблено і виготовлено спеціальні типи детекторів для спектроскопії заряджених ядерних частинок, використання яких значно підвищує ефективність реєстрації і якість даних ядерно-фізичних експериментів, що проводяться на прискорювачах ІЯД і ОІЯД (Дубна, Росія).
Запропоновано принципово нові конструкції плазмового металізатора для ефективної металізації дрібних деталей, який може застосовуватися в електроніці, оптиці, мікромеханіці та плазмохімічного реактора, який дає можливість синтезувати нові плівкові матеріали з металів та газів і може застосовуватись в спецелектрометалургії.
Розроблено технологічне обладнання для проведення роботи з високоактивними зразками йоду-131 та технецію, які можуть використовуватися для виробництва радіофармпрепаратів.
Результати радіоекологічних і радіобіологічних досліджень, отримані науковцями ІЯД, мають важливе значення для проведення екологічної експертизи під час проектування об’єктів ядерної енергетики та для оцінки впливу підприємств ядерного промислового комплексу на навколишнє середовище.
В інституті організована робота з професійної підготовки та перепідготовки спеціалістів, які працюють у галузі фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів у відповідних міністерствах і відомствах, на ядерних об`єктах України.
Вчені інституту зробили вагомий внесок у світову скарбницю знань. Ряд робіт ІЯД відзначено Державними преміями України та Преміями Президії НАН України імені видатних вчених. В ІЯД видається “Збірник наукових праць Інституту ядерних досліджень”, щорічно проводяться наукові конференції та виходить з друку понад 300 статей та кілька монографій науковців.
В інституті здійснюється підготовка кадрів через аспірантуру, працює спеціалізована рада по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата наук із спеціальностей "фізика ядра, елементарних частинок та високих енергій" та "теплові та ядерні енергоустановки". Багато кваліфікованих науковців ІЯД викладають у вищих навчальних закладах.
Інститут ядерних досліджень має широкі наукові зв`язки. Проводяться спільні дослідження з науковцями Росії, США, Франції, Німеччини, Італії, Австрії, Польщі, Швеції, Нідерландів, Японії та інших країн. Підтримуються робочі зв`язки з МАГАТЕ. Інститут координує діяльність українських фізиків у роботі Об`єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна) та бере участь у роботі координаційної групи при НАЕК "Енергоатом" з наукового супроводу управління ресурсом корпусів реакторів.
[ред.] Посилання
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |