Обговорення:Євреї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

[ред.] Повнота змісту

Треба чимало сказати про гиетський полон, римське панування, хасидизм, Жиди на Україні, Голокост тощо--Albedo 07:25, 15 грудня 2005 (UTC)

[ред.] Коректність (нейтральність)

У реченні "Це слово меє походження з польскої, чеської, німецької та деяких інших мов (дивись назви єврейского народу) де воно і сьогодні є абсолютно нейтральним і літературним." слова "де воно і сьогодні є абсолютно нейтральним і літературним.", як мені здається, зайві. Це взагалі не має значення, бо якщо слово було загальновживаним в українській мові, то воно таким було - не має сенсу це пояснювати або виправдовувати. З іншого боку, "В Українській мові слово "жид" за часів Радянської диктатури штучно набуло різкого негативного змісту і майже не вживається у сучасній літературі.", як на мене, не є нейтральним: надається однозначна оцінка радянському періоду в історії України; також питання "штучно" чи "природно" теж неоднозначне.

Тож я вважаю, що слова "де воно і сьогодні є абсолютно нейтральним і літературним" слід вилучити, а другу фразу переформулювати як: "З часом, в українській мові слово "жид" набуло різкого негативного змісту і майже не вживається у сучасній літературі." Втім, статтю не змінюю - хотілося би дізнатися які ще є думки щодо цього питання. AMartyn 10:35, 15 грудня 2005 (UTC)

Згоден, змінюю.

Питання звичайно дуже тонке і неоднозначне. Не випадково і в інших мовах іде дискусія щодо слів схожих на слово жид. Наприклад у англійській слово jew є вже скоріше історичним терміном, чи використовується для зазначенні іудея, віруючого. В інших випадках використовують jewish person. Цікаво, чи є подібні процеси у польскій або чеській?

--Fedotto 12:57, 15 грудня 2005 (UTC)

Ну давайте тоді бути зовсім нейтральними. Я вживаю слово "жид" без негативного підтексту, тому думаю варто написати

"З часом слово "жид" серед певного прошарку українців набуло різкого негативного змісту і майже не вживається у сучасній літературі".

Ьо стаття в ТАКОМУ редагуванні автоматично заносить мене до антисемітів.

Kakabomba 23:41, 21 грудня 2005 (UTC)

Проблема в тому, що як наслідок (вочевидь) вживання серед певного прошарку українців це слов набрало негативного змісту серед самих євреїв. Тобто мова про те, чи приємно євреям, коли їх називають жидами? --pavlosh 20:55, 22 грудня 2005 (UTC)

Може взагалі викинути частину про "негативний зміст" і просто сказати, що "жид" є повним синонімом? Або в принципі зробити "жид" основним, а "єврей" другорядним терміном? Як можна визначитись в такій ситуації, га, спільнота?

--Fedotto 07:04, 22 грудня 2005 (UTC)

Ну взагалі ми про літературну мову говоримо. І якщо у певних місцевостях у розмовній практиці слово "жид" не набуло ніяких підтекстів - це нормально і ніхто від цього антисемітом автоматично не став (тобто, може хто бува й став - але не автоматично і вже точно не від цього :) ). Але щодо мови літературної, я вважаю, що все написано правильно. Можливо варто краще змінити фразу таким чином, щоб було більш очевидно, що йдеться саме про мову літературну (зараз це можна лише припустити через подальше згадування літератури). AMartyn 10:47, 22 грудня 2005 (UTC)

Відредагував. Так, здається, краще.

Тепер треба власно, як розв"язані політичні питання, починати наповнювати змістом статтю. Особливо з огляду на давні культурі і побутові стосунки українців з євреями. Тут можна книги писати!!!

--Fedotto 11:15, 22 грудня 2005 (UTC)

Прийнятно (як для початку). Щодо критеріїв про допустимість (доцільність) використання назви народу "жиди", то найважливіше, як це сприймає не дописувач (який не є етнічним євреєм), а читач (і потенційно цінний дописувач), який є етнічним євреєм. Тут варто буде дуже делікатним тобто за системою "краще "недо-", ніж "пере-"". --pavlosh 20:55, 22 грудня 2005 (UTC)

Прошу взяти до уваги не те, що я є етнічним євреєм (до того ж мешканцем і громадянином Ізраїлю), а те, що каже з цього приводу найґрунтовніший та наймодерніший довідник з сучасної української мови. Йдеться про гасло «жид» у Великому тлумачному словникові сучасної української мови. Цитую:

ЖИД`И, -ів, мн. (одн. жид, -а, жиді`вка, -и, ж.).

1. заст. Те саме, що євреї.

2. Образлива назва євреїв.

Отже критерій нейтральності у сучасному розумінні не дотриманий. Разом з тим, на мій погляд, варто не перекеровувати з гасла жиди на євреї, а дати окрему статтю жиди з окресленням значення слова згідно з визначенням ВТССУМ.

Див. також у віртуальній спільноті [Україна-Ізраїль]. Shaul 14:25, 24 грудня 2005 (UTC)

[ред.] щодо слова жиди

Цитую: Це слово має походження з польскої, чеської, німецької та деяких інших мов (див. статтю). Проте, якщо котресь слово /в даному разі - етнонім/ - запозичене, є мова /переважно одна/, з якої запозичено, хоча може бути й за посередництвом декількох (але, наголошу, з однієї). Слово /етнонім/ жид використовується у німецькій /Jude/, english - jew, francais Juif. А чи не походить жиди/євреї від JHVH /Ягве/, божий нарід?--Albedo ^@ 17:58, 23 травня 2006 (UTC)