Шевельов Юрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Юрій Шевельов (псевд. Юрій Шерех, Гр. Шевчук) (*17 грудня 1908 у Ломжі, Польща- †12 квітня 2002 р., Нью-Йорк, США) — славіст-мовознавець, історик укр. літератури, літ. і театральний критик. Закінчив Харків ський Ун-т (тоді ХПІПО, 1931), викладач, потім доц. Ін-ту Журналістики (1933 — 39) і Харківського Ун-ту (1939 — 43), проф. УВУ (з 1946), лектор рос. і укр. мов у ун-ті в Люнді (Швеція, 1950 — 52) і Гарварді (США, 1952 — 54), проф. слов. філології в Колюмбійському Ун-ті (Нью-Йорк, 1954 — 77), заступник гол. Об'єднання Укр. Письм. МУР у Німеччині (1945 — 49), през. УВАН у США (1959 — 61 і 1981 — 86). У мовознавстві учень Л. Булаховського і В. Сімовича (неформально), який впровадив Ш. в фонологічні методи Празької школи.

Після праць із стилістики (П. Тичина, І. Котляревський, Т. Шевченко) і синтакси: «До генези називного речення» (1947), «Синтакса простого речення» (1941, видано без прізвища автора в К. 1951, в англ. перекладі «The Syntax of Modern Literary Ukrainian» у Гаазі 1963), у центр своєї наук. праці поставив написання іст. фонології укр. мови, що показувала б її розвиток від праслов. мови донині на широкому іст., діалектному міжмовному й текстуальному ґрунті з установленням системно- І причинових зв'язків між окремими фонетичними змінами («A Historical Phonology of the Ukrainian Language», 1979). Попередніми студіями до цієї праці були характеристика сучасн. укр. літ. мови («Нарис сучасн. укр. літ. мови», 1951), взаємодії її з діалектами гол. Чернігівщини й Галичини (підсумовано в «Die ukrainische Schriftsprache», 1966), розмежування укр. і білор. мов («Problems in the Formation of Belorussian», 1953), пробні етимологічні студії (вантаж, веремія та ін.), іст. фонологія праслов. мови («A Prehistory of Slavic» 1964, 1965), серія ст. про попередників у проблематиці (В. Ганцов, О. Курило, К. Михальчук, О. Потебня, Л. Васильєв, В. Сімович) і серія ст. про окремі пам'ятки (Реймське євангеліє, Кодекс Ганкенштайна, Ізборник 1076, Підпис Анни Ярославни, Мірило праведне, Інтермедії Ґаватовича, Хрест Євфросінії Полоцької та ін.). Поза тим студії з іст. укр. мови («Укр. мова в першій пол. двадцятого ст. 1900 — 1941», 1987), іст, морфології, синтакси й лексикології укр. мови, студії з ін. слов. мов (рос., білор., словацька, поль., серб.-хорв., чес., староц.слов.), антропонімічні студії й низка рецензій на відповідні наук. появи (найважливіші з цих ст. до 1970 зібрано в кн. «Teasers and Appeasers» 1971). Ш. був ред. багатьох наук. і літ. журн. і серій, зокрема серії «Historical Phonology of the Slavic Languages». Автор критичних відгуків на гол. еміґраційні літ. твори й літературознавчі праці. Найважливіші літ. і театральні ст. зібрано в кн. «Ein neues Theater» (1948), «He для дітей» (1964) і «Друга черга» (1978). Зредаґував і видав зб. творів Василя Мови (1969), Л. Васильєва (1972) і В. Сімовича (1981, 1985); ред. і автор ж. «Сучасність» (грудень 1978 — квітень 1981) і мовознавчих гасел в «ЕУ 1», «ЕУ 2», і англомовних «АЕУ 1» і «АЕУ 2». Почесні докторати Альбертського, Канада, і Люндського (Швеція) ун-тів. Бібліографія писань у ювілейних зб. на пошанування Ш.: Symbolae in honorem Georgii Y. Shevelov. Мюнхен 1971; Studies in Ukrainian Lingvistics in honor of George Y. Shevelov. Нью-Йорк 1985.