Україна (журнал)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Україна», іст.-етногр. і літ.-публіцистичний місячник, виходив у Києві 1907 як продовження «Киевской Старины»; ред. В. Науменко. Журнал мав багатий відділ рецензій і бібліографії. «У.» самоліквідувалася у зв'язку з появою «Записок Укр. Наук. Т-ва». Перший номер наукового та літературно-публіцистичного щомісячного журналу «Україна» вийшов друком в січні 1907 року. Видання позиціювалося як журнал демократично настроєної інтелігенції, орієнтованої на духовне відродження української нації. На початку 30-х років минулого століття вихід журналу призупинено.
Вихід журнал “Україна” відновлено у 1941 році. До публіцистично-художнього видання залучені такі яскраві постаті української еліти, як О. Довженко, В. Касіян, П. Тичина, М. Мануїльський, М. Дерегус, М. Рильський, Є. Патон, Ю. Смолич, О. Палладін та інші. З повоєнних 40-х і до кінця перебудовчих 80-х журнал — одне із найпопулярніших вітчизняних видань.
З кінця 80-х та до початку 90-х наклад журналу сягав 900 тисяч примірників. Але, як це не парадоксально, саме із здобуттям державної незалежності настав різкий спад розвитку «України» -- аж до фактичного її зникнення як періодичного видання. Часопис опинився за бортом будь-яких бюджетів. Як наслідок - скажімо, 1997-го року вийшов лише один журнал.
Переломним для журналу був 1998-й, коли було забезпечено його щомісячний вихід.
В січні 2004-го в життті часопису розпочався новий етап. Журнал «Україна» з'явився у сучасному вигляді — змінилися формат, дизайн, структура, тематичне наповнення.
«Україна», тижневик, виходив у Чернівцях 1913 — 14 за ред. 3. Кузелі, орган групи С. Смаль-Стоцького, що стояла в опозиції до політики М. Василька і його прихильників.
«Україна», наук. ж. українознавства, виходив у Києві в 1914 — 30 pp. (з перервами 1915 — 16, 1919 — 23), за ред. М. Грушевського у 2 вид.: 1914 — 18 як орган Укр. Наук. Т-ва в Києві, 1924 — 30 — орган Іст. Секції Укр. Академії Наук. Всього вийшло 43 чч. (10 у 1914 — 18, 33 у 1924 — 30); тримісячник у 1914 — 24 і двомісячник з 1925.
Ж. мав такі відділи: ст. й розвідки з історії, археології, економіки, фолкльору, етнографії, мови, літератури, мистецтва, краєзнавства України; матеріяли і документи з короткими коментарями (спогади, листування недруковані літ. твори) з гром. і культ. життя 19 і поч. 20 в.; критика та бібліографія, наук. хроніка, некрологи. Деякі випуски «У.» були присвячені окремим визначним культ. діячам (Т. Шевченкові, М. Костомарову, П. Кулішеві, М. Максимовичеві, І. Франкові, О. Лазаревському, М. Драгоманову, В. Антоновичеві, П. Тутковському), важливим подіям з історії України (Коліївщина, Кирило-Методіївське Братство, Сх.-Евр. Революція 1905, століття грудневого повстання), реґіональним окраїнам (Буковина, гал.-укр. взаємини тощо).
Серед співр. «У.» до 1918 були: М. Василенко, М. Возняк, О. Грушевський, В. Дорошенко, І. Каманін, О. Левицький, К. Михальчук (відповідальний ред. 1914), М. Мочульський, Є. Онацький, В. Перетц та неукраїнці: Г. Ілінський, Ф. Корш, О. Шахматов; у 1924 — 30 pp.: Д. Багалій, М. Василенко, М. Возняк, О. Гермайзе, О. Грушевський, В. Житецький, П. Клепатський, К. Копержинський, І. Крип'якевич, М. Макаренко, В. Міяковський, М. Мочульський, В. Новицький, О. Новицький, М. Петровський, В. Перетц, В. Романовський, О. Рябінін-Скляревський, Ф. Савченко, О. Синявський, К. Студинський, М. Ткаченко, П. Тутковський, В. Щербина, В. Юркевич.
«У.» появлялася у важких цензурних обставинах, переборюючи труднощі у змаганні за об'єктивне насвітлення минулого України. Поряд «КСт.» та «Літ.Наук. Вісника» — «У.» один з найцінніших ж. українознавства, солідне джерело до вивчення українознавчих дисциплін, особливо нац.-культ. процесів 19 в. У кін. 1930 «У.» змушена була припинити своє існування, останнє ч. (44) було вже вид'руковане, але у світ не вийшло. Натомість партійне керівництво ВУАН почало видавати під тією ж назвою «У.» (за ред. П. Шурана) ж. цілком ін. ідеологічного характеру, метою якого була боротьба проти нац. укр. історіографії і зокрема проти «школи М. Грушевського». 1932 вийшло 2 випуски нового ж. (ч. 1 — 2 і 3) з гостро-критичними ст. проти М. Грушевського й М. Василенка. На цьому ж. перестав існувати.
«Україна», щоденник, офіц. орган Штабу Дійової Армії УНР, виходив 1919 — 20 в Умані, Вінниці; Проскурові, Кам'янці Подільському, Станиславові й Коломиї.
«Україна», популярний гром.-політ. і літ.-мист. ілюстрований тижневик (до червня 1963 двотижневик), виходить у Києві з травня 1941. З 1974 як додаток до «У.» видається англомовний квартальник, з 1978 місячник «Ukraine». В обох вид. статті, літ. твори, інформації в дусі сов. пропаґанди про досягнення УРСР і СРСР у наук., культ., мист., спорт. та ін. галузях. Англомовна «У.» містить переклади укр. авторів. Ж. розрахований гол. на молодого читача. Перший гол. ред. І. Цюпа, з 1970 М. Подолян (з 1974 для обох вид.), ред. англомовного — А. Біленко. Початковий наклад 50 000, 1980 — 230 000.
«Україна», неперіодичні зб. українознавства, виходили у Парижі 1947 п. н. «Соборна Україна» (4 чч.) і 1949 — 53 (10 чч.) під назвою «У.» за ред. І. Борщака (за фінансовою допомогою архиєп. І. Бучка). У зб. переважали ст., присвячені іст. тематиці, зокрема іст. франц.-укр. взаємин (серед ін. нариси «Україна в Парижі» І. Борщака, ювілейні біографії і біографічно-наук. некрологи франц. і укр. культ. діячів, «Орликіяна» тощо), документи і забуті сторінки, цінна бібліографія і спогади (Є. Бачинського, Б. Крупницького, Д. Олянчина, Н. Полонської, Ю. Тищенка).
 |
Це незавершена стаття з видавничої справи. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
