Такін
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Такін | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
Зміст |
[ред.] Загальні дані
Довжина тіла - 170-220 см;
Висота в плечах - 100-130 см;
Довжина хвоста - 15-20 см;
Вага - до 300 кг (самки), до 400 кг (самці).
Такін має повне, схоже на бичаче тіло, покрите щільним хутром яке має у різних підвидів колір від золотисто-жовтого до коричневого. Короткі сильні ноги закінчуються широкими копитами, які пристосовані для переміщення по гірським склонам. Голова такіна має "римський" профіль з великим вигнутим носом.Обидві статі носять невеликі роги довжиною 25-30 сантиметрів, вигнуті назовні-назад, з направленими вгору вістрями. Основа рогів має форму гребня.
Вид Такін є єдиним видом одноіменного роду. Вид підрозділяється на наступні підвиди: B. t. bedfordi (так званий "золотий такін"), В. t. taxicolor, B. t. tibetana, B. t. whitei.
[ред.] Розповсюдження
Гірські райони Гімалаїв (Індія, Бутан, північна М'янма) та західного Китаю на висоті 1900-4500 метрів над рівнем моря.
[ред.] Розмноження та онтогенез
Період вагітності - 7-8 місяців;
Кількість телят - 1, зрідка 2;
Годівля молоком - 9 місяців;
Статева зрілість - у віці 2,5 років;
Тривалість життя - 12-15 років.
Телята звичайно народжуються в березні та квітні. При народженні теля важить 5-7 кілограмів. Через 3-4 дні після народження теля вже може слідувати за матір'ю майже по будь-якому типу ландшафту.
[ред.] Екологія та поведінка
Такіни годуються на протязі ранку та ввечері, хоча в пасмурні дні вони можуть бути активні цілий день. Вони використовують вузькі проходи в заростях, якими регулярно пересуваються по одному і тому ж маршруту між місцями харчування та відпочинку. При небезпеці такіни намагаються втікати в шільностоячі бамбукові рощі, де вони залягають. В такому разі знайти їх стає дуже важко, так як їхнє природне забарвлення при цьому практично зливається з ґрунтом та стеблами бамбука.
Сигнал тривоги подається звуком, схожим на кашель, що миттєво спонукає все стадо до втечі.
Звичайно такіни пересуваються взимку невеликими групами (3-6 тварин), великі стада (до 100 голів) інколи спостерігаються влітку на ділянках з велиою кількістю корму; старі самці зазвичай живуть поодинці. Основні корми - трава, листя, молоді пагони, навесні - бруньки.
Природніми хижаками, що полюють на такіна, є вовки (переважно здобувають молодих або хворих особин) та ведмеді.
[ред.] Охорона
Такін є видом, занесеним з 1996 року в Червону книгу Міжнародного Союзу Охорони Природи (IUCN). На території Китаю такіна оголошено "національним скарбом", і будь-яке полювання на нього заборонене.
[ред.] Різне
Точне систематичне положення та еволюційні зв'язки роду Такін наразі достеменно не встановлені.
Багато дослідників вважають, що відоме з грецької міфології "золоте руно", яке здобули аргонавти начолі з Язоном в плаванні на Арго, було шкурою одного з підвидів такіна - Budorcas taxicolor bedfordi, яка невідомими шляхами потрапила в Колхіду з Тібету. У всякому разі, деякі деталі, відомі з його поетичних та історіографічних описів (розміри, колір, структура хутра) вказують саме на це.
