Скіфія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Скіфія

1) давня країна на території степової та лісостепової смуг сучасної України, заселена в 7-8 ст. ст. до Р. Х. скіфськими і нескіфськими племенами 20 назва створеного під керівництвом царських скіфів політичного об'єднання — скіфської держави

Згідно з описом Геродота, Скіфія являла собою великий квадрат з боками на 20 днів дороги (приблизно 700 км) з Чорним морем і Кримом на півдні, пониззям Дунаю і Поділлям на заході, Азовським морем на сході і лісовою смугою на півдні.

Пониззя Дніпра й частину Криму заселяли царські скіфи, на території сучасної Полтавщини жили скіфи-хлібороби, у пониззі Буга - калліпіди (гелленізовані скіфи), між Бугом і Дніпром скіфи-орачі, що їх дехто вважає предками слов'ян, далі на захід - алазони й аґатірси.

Сусідами скіфів з південного заходу були тракійці, на півночі - неври і меланхлени, на сході - будини і савромати, на південному сході (на території сучасної Кубані) - меоти, на півдні - античні грецькі поселення.

Скіфія адміністративно поділялася на номи (округи), в яких жили окремі скіфські і нескіфські кочові й осілі племена, підвладні через своїх вождів царським скіфам і зобов'язані платити їм данину й виконувати різні повинності.

Столицею Скіфії було з кінця V ст. до Р. Х. Кам'янське городище, пізніше в Криму — Неаполь Скіфський.

Крім Скіфії Европейської, існувала ще (за р. Дон) Скіфія Азійська.

Малою Скіфією іноді називали стародавні автори скіфську державу в Криму, а ще частіше завойовану скіфами за Атея в середині 4 ст. до Р. Х. територію пізнішої Добруджі на правому березі Дунаю.

Назви Скіфія, як і назви Сарматія, вживали інколи й пізніше аж до 19 ст. на означення території сучасної України.