Конвалія травнева
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?
Конвалія травнева |
||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
Convallaria majalis L. |
||||||||||||||||||||||
|
Конва́лія травне́ва (лат. Convallaria majalis L.)
Зміст |
[ред.] Походження назви
Лілея долин — так у перекладі з латинської мови називається ця рослина. За історичними даними, у минулому вона була символом медицини. На одному з портретів Копернік, який був не тільки геніальним астрономом, а й відомим лікарем, зображений з букетом конвалій у лівій руці.
[ред.] Конвалія в епосі та історії
Конвалія відіграла певну роль у побуті різних народів. У минулому в Німеччині під час її цвітіння відбувалися народні гуляння в лісі: в палаюче багаття хлопці і дівчата кидали квіти конвалії як жертву богині весни. У Франції навіть існувало свято конвалій. Навесні перед першою неділею травня йшли в ліс за квітами, якими потім прикрашали вікна, двері будинків.
[ред.] Ботанічні характеристики
Конвалія — однодольна багаторічна трав'яниста рослина з родини лілійних. Кореневище довге, горизонтальне з підземними пагонами і тонкими придатковими коренями. Від нього відходять два прикореневих листки і тонка стрілка з китицею білих пахучих квіток. Плід — малонасінна червона ягода. Цвіте періодично, через 2—3 роки, у травні.
[ред.] Поширення
Росте в мішаних і листяних лісах.
[ред.] Фармакологічні властивості
Рослина містить серцевий глікозид конвалатоксин, який широко використовується в медичній практиці. З насіння виділено також стероїдний глікозид конвалозид. Крім того, конвалія містить сапонін конваларин, що подразнює слизові оболонки шлунка, кишківника і нирок.
[ред.] Медичне застосування
Препарати з конвалії регулюють діяльність серця, кумулятивних властивостей не мають. Застосовують спиртові настойки, рідше — в чистому вигляді, частіше — з валеріаною. Свіжа трава використовується в гомеопатії.
[ред.] Розмноження та культивування
Для культивування найбільш придатні чорноземи, легкі суглинкові та інші ґрунти, які не утворюють кірки. Розмножується поділом кореневища.
Краще росте у вологих, затінених місцях.
[ред.] Заготівля
Заготовляють під час цвітіння. Надземну частину зрізують ножицями або ножем на рівні 4-5 см від поверхні землі.