Козин (Обухівський район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кóзин – цікаве і неповторне селище міського типу, розташоване на рівнинній місцевості на берегах Дніпра та річки Козинки, за 25 кілометрів від центра Києва, та за 15 км від районного центру – міста Обухова. Із півночі Козин межує з Києвом, а із заходу межа селища проходить по Столичному шосе (Київ-Дніпропетровськ). Із півдня Козин межує із селом Плюти та містом Українка. Офіційно в Козині проживає 3,5 тис. жителів, але насправді на козинських землях проживає більше 10 тис. осіб. В Козині працює загальноосвітня школа, музична школа, будинок культури, бібліотека. На території селища розташовані численні бази відпочинку та санаторії. Перші письмові згадки про Козин належать до ХІ століття.
Сьогодні землі Козинської селищної ради є не тільки місцем відпочинку киян, але й місцем елітної забудови. Останнім часом Козин називають „українським Беверлі-Хіллз”. Заповідні території, чудові краєвиди, голубі плеса ставків і заплав, мальовничі схили Дніпра і близькість Києва роблять цю місцевість дуже популярною для столичних можновладців. Тут мають будинки або будуються майже всі топ-чиновники і народні депутати, хоча офіційно ці „хатинки” вартістю у мільйони доларів оформлені на інших власників. Вважається престижним мати в цьому районі віллу з виходом до води, міні-гаванню, тенісним кортом і садом.
На території Козина знаходяться елітні котеджні містечка „Золоті Ворота”, „Сосновий бор”, „Романово”.
Але місцевих мешканців сусідство з вітчизняною елітою зовсім не тішить. Київська еліта будується наступаючи на ландшафтні землі. Ще в 1994 році Указом Президента України було створено ландшафтний заказник «Козинський» ( бо вже тоді фахівці зрозуміли складність екологічної ситуації навколо Києва). Згідно із законодавством України, заказники повинні використовуватися в оздоровчих та рекреаційних цілях. Рекреаційне використання передбачає створення зон відпочинку, застосування туристичних маршрутів, адаптацію можливостей природного фонду під потреби аматорського спорту тощо.
Але віднедавна декому забракло місця, і заказник «Козинський», що розташований на цій території, став привабливою можливістю розширення зони забудови і, напевне, способом особистого збагачення. Тож нині там засипають русла річок, що є місцем нерестилища дніпровських риб, захоплюють землі, намивають дамби, знищують як ландшафт, так і представникiв флори та фауни, які входять до Червоної книги України.
Багато хто вважає Козин «мікрорайоном» Києва. Прикро, що така думка існує і в Київський раді, яка вважає, що майже половина козинських земель є власністю Києва.
Сьогодні одна сотка в Козині коштує не менше трьох тисяч доларів (а подекуди вартість доходить і до десяти тисяч). Дуже швидко земля для козинців перетворилося в джерело збагачення – безкоштовно дістаючи ділянки від селищної ради, вони їх тут же продавали і збагачувались на десятки тисяч доларів. Безкоштовної землі на всіх не вистачало, до того ж непрозора система розподілу землі нікого не задовольняла, тож в селищі почали виникати страшенні конфлікти в трикутнику „населення – рада – селищний голова”.
Колишній голова Козинської селищної ради — Валентина Горобець — прийшла до свого обрання під гаслом забезпечення мешканців села ділянками під забудову. В результаті нею було написано відповідного листа на ім'я Президента про скорочення заказника „Київський” більш ніж на 100 гектарів та про передачу цих земель козинцям. Але тим жодної ділянки не досталося - на елітних ділянках будуються не мешканці Козина, а «населення» Печерських пагорбів Києва.
З порушенням закону за спиною громади В.Горобець роздавала олігархам та представникам правоохоронних органів сотні гектарів козинських земель.
Депутати селищної ради припинили повноваження Горобець, але за підтримки кланово-олігархічних груп та корумпованих працівників Генеральної прокуратури вона чинить опір громаді. Через дії колишнього селищного голови, яка забарикадувались у приміщенні селищної ради і не допускає до роботи секретаря ради та депутатів, селищна рада не працює з липня 2004 року, люди не можуть отримати елементарну довідку про смерть. Боротьба триває.
Напроти селищної ради стоїть пам’ятник воїнам, що захищали Козин від фашистських загарбників. Поранений воїн піднімає знамено перемоги, вперто не здаючись ворогам. Наразі пам’ятник знову стає символом незламності духу мешканців селища у боротьбі за правду та землю своїх дідів.
Сторінка в інтернеті:
www.kozin.com.ua
 |
|||
|---|---|---|---|
| Міста |
Березань • Біла Церква • Богуслав • Бориспіль • Боярка • Бровари • Буча[1]• Васильків • Вишгород • Вишневе • Ірпінь • Кагарлик • Миронівка • Обухів • Переяслав-Хмельницький • Прип'ять • Ржищів • Сквира • Славутич • Тараща • Тетіїв • Узин • Українка • Фастів • Чорнобиль • Яготин
|
||
| Селища міського типу |
Бабинці • Баришівка • Борова • Бородянка • Велика Димерка • Володарка • Ворзель • Глеваха • Гостомель • Гребінки • Димер • Дослідницьке • Згурівка • Іванків • Калинівка (Броварський район) • Калинівка (Васильківський район) • Калита • Клавдієво-Тарасове • Кодра • Кожанка • Козин • Коцюбинське • Красятичі • Макарів • Немішаєве • Пісківка • Рокитне • Ставище • Терезине • Чабани |
||
