Жеребки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Жеребки - село Підволочиського р-ну Тернопільської області. В історії зустрічаюься й інші назви обох Жеребків: Малі і Великі, Другі і Перші. Від січня 1952 р. - це одне село Жеребки. Назва його походить, згідно з однією версією, від слова "жеребці" (мовляв. коли поселилися люди, то розвели жеребців), згідно з другою - від слова "жереб" (можливо земля, на якій було засноване село, дісталася власнику за жеребом); згідно з третьою - від імені першого поселенця Жеребка та його родини Жеребків; відповідно до четвертої версії, село заснували і назвали на свою честь шляхтичі Жеребецькі.

На околиці села, яке розкинулося біля Медоборів, знайдені архелогічні пам'ятки черняхівської культури, римські монети ІІ ст. Найдавніше поселення безпосередньо біля Жеребків, яке відоме від 1464 р., - це Караманда; найвірогідніше, зруйноване татарами, бо вже в 16 ст. про нього немає відомостей. Жеребки вперше згадуються в 1574 р., коли вони належали Якубу Давидовському. Це були майбутні Жеребки Шляхетьські, оскільки знаходилися на землях, що належали шляхті. А на протилежному боці невеличної річки (нині струмок) Бзури були землі королівщини; саме там в другій половині 17 ст. жителі села Дзвінчики, яке зруйнували ординці, заснували нове поселення, що згодом стало Жеребками Королівськими. Відомо, що в 1711 р.в Ж. К. збудували дерев'яну церкву (зруйнована в 1984 р.). Нині є дві церкви Покрови Пресвятої Богородиці (1912 р.) та Успіння Пресвятої Богородиці (буд-во розпочате в 1935 р., відновлене і завершене в 1995 р.); перша належить до УПЦ КП, а друга - до УГКЦ. В 1717 р. житель села Янковський придбав для себе на ринку в м-ку Сатанові Євангеліє, яке виявилося цінною та рідкісною пам'яткою (рукопис середини 15 ст.; нині зберігається в Нацональному музеї у Львові). Школа відома з 1787 р., за даними Йосифіської метрики. Зберіглися два пам'ятні хрести ("фігури") на честь скасування панщини в 1848 р. (поставлені в 1898 р.). "Провіта" була заснована в 1898 р. В 1914 р. в обох Жеребках було майже 1800 мешканців, нині - чуть більше 600. В селі народилися: адвокат, д-р права, діяч УНДО Микола Якимович Бих (1889-1944; загинув у радянському концтаборі), д-р філології, професор Тернопільського педінституту Володимир Михайлович Гладкий (1927-1990, священик у Канаді, д-р флософії Лев Чайка (1923 р. н.), д-р технічних наук, професор, ст. наук. співробітник Інституту математики НАНУ Володимир Васильович Лукович (1934 р. н.), священик у США, журналіст, письменник Нестор Дмитрів (1867-1925), педагог, громадський діяч, учасник Українських визвольних змагань Юрій Гладкий (1889-1921), поручник УГА Микола Назаревич (1893-1920), кандидати наук В. Гладкий, Б. Гладкий, Є. Юрківський, В. Ямко і ваш покірний слуга - П. З. Гуцал. У Жеребках пройшло дитинство відомого мислителя і громадського діяча Івана Андрійовича Федоровича (1811-1870), тут володів маєтком його син, теж відомий галицький діяч Володислав Федорович (1845-1918). В дитячі та юнацькі роки жив кобзар, композитор, художник, заслжений діяч мистецтв України Михайло Миколайович Баран (1928-2004).