Гірська порода
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гірські́ поро́ди — природні агрегати однорідних або різних мінералів, утворених за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні.
Гірські породи, мінеральні маси значних розмірів, з яких складається земна кора. Г. п. вивчає петрографія, окремі мінерали, що входять до складу Г. п., вивчає мінералогія. За походженням Г. п. поділяються на три групи:
- вивержені,
- осадові та
- метаморфічні.
Вивержені Г. п. є продуктом застигання вогненнорідкого силікатного складу — магми (приклад: граніти, базальти).
Вони у свою чергу поділяються на дві підгрупи: глибинні (інтрузивні), що застигли в глибині під високим тиском (див. Граніти), і виливні (ефузивні, вулканічні), наприклад лави. Осадові Г. п. утворюються головним чином внаслідок:
- перенесення і відкладання продуктів руйнування вивержених та інших порід,
- відкладів рослинних та тваринних організмів,
- хімічних відкладів.
Метаморфічні гірські породи утворюються з осадових Г. п. та вивержених внаслідок впливу високих температур і тиску (наприклад, мармур).
[ред.] Див. також
Джерело:
- Словник-довідник з фізичної географії
- Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування.
