Борець Іван Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Іван Олексійович Борець 1898 р.н., бандурист Київського радіокомітету, колишній член Полтавської капели бандуристів. За участь у військових формуваннях УНР 1917-1919 рр. та "входження до керівництва контрреволюційної націоналістичної фашистської організації" заарештований 22.09.1937 року. По справі № 49081 Особливою нарадою трійки НКВС згідно зі ст. 54-11 КК УРСР засуджено до розстрілу. вирок виконано 11.11. 1937 року в м.Києві. На неодноразові заяви дружини бандуриста до управління НКВС про долю чоловіка отримано відповідь згідно з таємним Наказом КДБ при СМ СРСР № 108-сс ("совершенно секретно") від 24.08. 1955 року: «Считаем возможным обьявить заявить заявительнице о том, что ее муж Борец Иван Алексеевич в 1937 году был осужден к 10 годам ИТЛ и, находясь в местах заключения 11.11. 1941 года, умер от кровоизлияния в мозг». Відповіді з подібними формулюваннями отримували практично всі родичі розстріляних за вироками НКВС.

[ред.] Джерела

Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. – Х.: Центр Леся Курбаса. – 1999. – 288 с.
Черемський, К. П. Шлях звичаю / – Х.: Глас. – 2002. – 444 с.