Агломерація матеріалу
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Агломерація, спікання (в металургії) — термічний процес утворення відносно великих кусків руди (окускування) з подрібнених або пилуватих матеріалів (руди, рудних концентратів) з метою надання їм властивостей, необхідних для плавки. Найширшого застосування набула А. в металургії: в чорній — для окускування пиловидних заліз. руд, їх концентратів та колошникового пилу; в кольоровій — для спікання нікельових, мідних, свинцевих, цинкових та ін. руд. У пром-сті буд. матеріалів А. застосовують для випалювання клінкеру, бокситів тощо.
Окускування відбувається внаслідок злипання окремих нагрітих частинок шихти при поверхневому їх розм'якшенні, перекристалізації або внаслідок утворення легкоплавких сполук, що вв'язують частинки під час остигання агломерованого продукту. Найчастіше А. здійснюється під час проходження повітря зверху вниз крізь шар шихти, розташованої на колосникових ґратках. Головні складові шихти: руда, концентрат і добавки, що підлягають окуску-ванню, паливо — для одержання тепла, волога — для забезпечення оптим. газопроникності шихти. Складена в певній пропорції, у відповідності з властивостями вихідних матеріалів та заданою якістю агломерату, і рівномірнії перемішана, шихта завантажується на ґратки агломерац. машини шаром певної товщини, зумовленої газопроникністю шихти.
Найширшого застосування в СРСР набули агломерац. машини стрічкового типу (мал.) внаслідок простої конструкції, безперервності процесу спікання, великої продуктивності І низької собівартості агломерату. Найважливішою частиною цих машин є пластинчастий транспортер («стрічка»), складений з окремих візків, дно яких зроблене з колосників, що безперервно рукаються між двома зубчастими колесами. Під верхнюю, робочою частиною машини розташовані вакуум-камери, де ексгаустером створюється розрідження, що забезпечує просмоктування повітря крізь шихту та її спікання. Під час руху стрічки шихта, завантажена в головну частину машини, підводиться під запалювальне горно, що працює здебільшого на газоподібному паливі. Продукти горіння просмоктуються вниз крізь шихту І нагрівають її верхній шар до т-ри займання пального. Після виходу з-під запалювального горна крізь шихту під час руху стрічки просмоктується повітря, шо забезпечує горіння палива в шихті. Процес А відбувається послідовно вверху в міру горіння палива і закінчується над останніми вакуум-камерами. Готовий агломерат надходить в дробарку і грохот, що розділяє його на кускову
<img src="part3-8.jpg" alt="part3-8.jpg" width="435" height="342">
Стрічкова агломераційна машина (в розрізі гол. корпусу агломераційної ф-ки): 1 — пластинчастий транспортер; г — запалювальне горно; з — пиловловник; 4 — ексгаустер; 5 — засувка для регулювання тяги у вакуум-камерах; в — газовідвідна труба; 7 — шибер; 8 — живильник; 9 — завантажувальний бункер; 10 — змішувач; 11 —грохот; 12 — бункер шихти для агломерації; 13 — лебідка для підіймання грохота.
фракцію для плавильних печей і дрібну, яка знову надходить в агломераційну шихту («повернення»). Продуктивність стрічкової агломерац. машини визначається площею ефективної поверхні ґраток, яка дорівнює 18, 50, 75 І 200 мг (вихід агломерату з 1 мг поверхні ґраток становить близько 40 т на добу).
Останнім часом розроблено ряд способів інтенсифікації процесів А., які значно підвищили продуктивність агломерац. машин. Для доменного виробн. освоєно нові види агломерату (офлюсований, залізо-марганцевий), застосування яких підвищило продуктивність доменних печей і знизило витрати коксу.
Для металургії А. має надзвичайно важливе значення, бо через наявність великої кількості дрібних кусків значна частина видобутих заліз. руд не може бути використана для доменної плавки. У кольоровій металургії А. є необхідною ланкою технологіч. процесу, без якої виплавлення кольорових металів у сучас. масштабах було б неможливим.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Железорудная база черной металлургии СССР М., 1957;
- Агломерация железньїх руд и концентратов. Под ред. А. М. Парфенова. М., 1957;
- Н и к и т и н А. И., А р б у з о в В. А. Агломерация железных руд. М., 1957;
- Натковский А. Б. Агломерационные фабрики черной металлургии. М., 1954;
- Чижиков Д. М. Металлургия тяжелых цветных металлов. М.—Л., 1948.
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |